Перша леді зізналась, що не змогла додивитися стрічку до кінця, та пояснила чому.
Перша леді Олена Зеленська розповіла, як болісно відреагувала на воєнний документальний фільм "Довга доба", який був створений режисером Аланом Бадоєвим спільно з телеканалом "1+1 Україна".
В інтерв'ю журналісту Пірсу Моргану Зеленська зізналась, що не змогла додивитися стрічку до кінця. За словами першої леді, "Довга доба" – емоційно тяжкий фільм, адже заснований на реальних подіях та знятий просто на телефони українців. Олена Зеленська не могла стримати емоцій та плакала. Утім, перша леді все ж таки хоче додивитися "Довгу добу" до кінця, але задля цього потрібно емоційно підготуватися.
"Нещодавно вийшов документальний фільм "Довга доба", і я не змогла додивитися його до кінця. Цей фільм складався з відзнятих людьми відео на їхні телефони, фільм про період, коли почалося повномасштабне вторгнення. Я не витримала і плакала, пережила великий спектр емоцій. Я обов'язково додивлюсь цей фільм до кінця, але треба мати запас емоційних сил, щоб це зробити", - зізналась перша леді.
А от 19-річна донька Олени та Володимира Зеленських разом з бойфрендом у кінотеатрі дивилася стрічку "20 днів у Маріуполі". Перша леді зізналась, що Олександрі теж тяжко далася стрічка. Річ у тім, що бойфренд доньки Зеленських родом із Маріуполя. Юнак разом з рідними на початку повномасштабної війни перебував у місті, тож на власні очі бачив жахливі реалії війни.
"Моя донька дивилася фільм разом з бойфрендом, який родом із Маріуполя. Він і його батьки ховалися в підвалі одного з будинків кілька тижнів перед тим, як їм вдалося виїхати. Він бачив на власні очі, як вбили його сусідів. Я запитала її, як вона витримала це, і вона зізналася, що плакала. Він теж плакав. І інші люди в кінотеатрі плакали", - розповіла Зеленська.
Перша леді переконана, що документальні фільми про війну обов'язково потрібно дивитися. Хоч це емоційно складно, однак це дає змогу виплеснути негативні емоції. Тож, Зеленська неабияк вдячна творцям документальних воєнних фільмів, які вкотре нагадують світові про війну в Україні та дають змогу проявити свої переживання.
"З одного боку, це дуже складно, а з іншого — іноді потрібно дати волю усім емоціям, які ми накопичуємо щодня, потрібно плакати. Я дуже вдячна людям, які створили документальні фільми, тому що вони розповідають світу про нас, а для нас самих - це вид терапії, щоб відпустити", - зізналась Зеленська.