Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюднена на сайті Єврокомісії.
«Європейська комісія вітає політичну угоду, досягнуту між Європейським парламентом та Радою ЄС щодо Акту кібернетичної солідарності, який був запропонований Європейською комісією у квітні 2023 року. Цей документ… зміцнить солідарність на рівні ЄС та дозволить краще виявляти, готуватися та відповідати на кібернетичні загрози й інциденти. Він приймається у критично важливі часи для кібернетичної безпеки, оскільки кількість кібернетичних загроз продовжує зростати у зв’язку із геополітичними подіями», - йдеться у повідомленні.
Акт кібернетичної солідарності ЄС передбачає координацію між країнами-членами за трьома головними напрямками.
Насамперед ідеться про створення європейської системи раннього попередження, яка складатиметься з національних та транскордонних кібернетичних хабів, оснащених сучасним обладнанням та інфраструктурою, включаючи спроможності штучного інтелекту та розвинутого аналізу баз даних. Це дозволить швидко, в режимі реального часу, ідентифікувати кібернетичні загрози й інциденти та планувати ефективні відповіді на них.
Другий напрямок передбачає створення так званого надзвичайного кібернетичного механізму, який поєднає спроможності з підвищення готовності до реагування на значні й масштабні кібернетичні інциденти. В рамках цього інструменту проводитимуться тестування стійкості кібернетичних систем захисту в ключових сферах управління та економіки, наприклад, в енергетиці та на транспорті. Також має бути створено так званий Резерв кібернетичної безпеки ЄС, який надаватиме резервні послуги в разі серйозних порушень, на запит країн-членів, євроінституцій, або асоційованих третіх країн.
Окрім того, новий документ передбачатиме взаємну фінансову підтримку членів ЄС у разі серйозних кібернетичних інцидентів, а також надання технічної допомоги країнам, що потерпіли від них.
Дані про кожен такий інцидент будуть аналізуватися для усунення вразливостей та для зміцнення кібернетичної стійкості ЄС, його інституцій та країн-членів.
Відповідна політична угода має бути формально затверджена Європейським парламентом та Радою ЄС. Вона набуде чинності за 20 днів після оприлюднення рішення в Офіційному журналі ЄС.
Як відомо, в умовах повномасштабного російського вторгнення ЄС та його члени надають Україні суттєву політичну, економічну, фінансову, гуманітарну й військову допомогу.
На цьому тлі значно зросла кількість кібернетичних атак на установи й інституції Євросоюзу з метою дестабілізації їхньої діяльності. Особливої гостроти проблема кібербезпеки та реагування на спроби зовнішнього втручання набуває з наближенням європейських виборів, що мають відбутися у червні.