7 березня на сервісі Prime Video відбулася прем’єра комедійного фільму «Рікі Стенікі» з Заком Ефроном та Джоном Сіною у головних ролях. Після низки драматичних партій («Пиво зі смаком дружби», «Залізний кіготь») перший повертається до жанру чистої комедії, а другий постає перед глядачем в таких образах, у яких ви його навряд чи могли бачити раніше. У рецензії нижче ділимося враженнями від нового фільму Пітера Фарреллі та розповідаємо, якої якості гумор чекає на глядача цього разу.
Плюси:
декілька хороших жартів, які дійсно смішать; непоганий акторський склад, серед якого, щоправда, старається лише Джон Сіна; яскраві сценічні образи останнього
Мінуси:
непробачно велика кількість зайвих діалогів, персонажів і сцен, які дарма витрачають час глядача; багато сумнівного гумору; Фарреллі, здається, так остаточно і не визначився, що він хоче отримати у підсумку — крінжову вульгарщину чи все ж таки «людську» комедію
«Рікі Стенікі» / Ricky Stanicky
Жанр комедія
Режисер Пітер Фарреллі
У ролях Зак Ефрон, Джон Сіна, Джермейн Фаулер, Ендрю Сантіно, Вільям Г. Мейсі, Лекс Скотт Девіс
Прем’єра Prime Video
Рік випуску 2024
Сайт IMDb
На Гелловін 1999 року малі бешкетники Ден, Вес та Джей Ті перевдягаються в костюми Фредді Крюгера, Остіна Паверса та далматина, ймовірно, посилаючись на фільм «101 далматинець», і беруться підпалювати торбину собачих кавеликів прямо перед дверима сусіда. Але ситуація виходить з-під контролю і вогонь розповсюджується на найближче гелловінське опудало. Щоб не отримати покарання за свою поведінку, хлопці лишають «доказ» з написом вигаданого ім’я «Рікі Стенікі», котрий має взяти на себе роль цапа-відбувайла.
Навіть сьогодні, через кілька десятиліть, вже дорослі друзі продовжують використовувати цю безпрограшну формулу задля власної вигоди. Якщо хочеться втекти від дружини чи подружки на концерт Марка Ребілле — Рікі Стенікі спішить на поміч. Усі смертні гріхи хлопців висять на цьому міфічному персонажі, про якого багато чули, але ніхто ніколи його не бачив. І от, як казав один відомий екстелеведучий, цей день настав — родичі просять Дена, Веса та Джея Ті нарешті познайомити їх з тим, про кого ходять цілі легенди.
Невдачливим брехунам нічого не залишається, як звернутися до напханого стероїдами пародиста-алкоголіка Рода, якого вони зустріли під час однієї з гулянок. Той має виконати роль Рікі Стенікі, але в якийсь момент у героїв щось піде не так.
За свою багаторічну кар’єру брати Пітер та Боббі Фарреллі зняли купу комедій різного ступеня якості та вульгарності, починаючи з «Тупого та ще тупішого» 30-річної давності. Його дурнуватий сиквел 2014 року — наразі останній спільний повнометражний проєкт братів, після чого вони ще перетиналися в серіалі «Лаудермілк», а потім їхні творчі шляхи розійшлися.
Що примітно, в одиночному плаванні Пітер зосередився на серйозному і драматичному кіно, видавши чудову «Зелену книгу» (2018) та «Пиво зі смаком дружби» (2022), з якого у новий фільм перекочував Зак Ефрон. Тож нині Пітер Фарреллі — саме той режисер, у фільмографії якого зручно розмістилися такі різні та протилежні за своєю сутністю проєкти, як оскароносна «Зелена книга» та ганебна маячня «Муві 43» (2013).
Із «Рікі Стенікі» постановник повертається до свого улюбленого комедійного жанру, і цей задум на папері вилядав досить цікаво. Та, на жаль, результат лишає бажати кращого.
З одного боку прослідковується бажання Фарреллі пуститися берега та, як у старі добрі часи, видати продукт, добряче начинений несмаком і соромітництвом (такого Джона Сіну ви ще не бачили). З іншого — очевидно, що режисер ніби стримував себе, аби триматися в межах допустимого рівня божевілля. Ця невизначеність точно не пішла на користь: в підсумку не вийшло ні знатного безсоромного крінжу, ні гарної комедії з людським гумором та обов’язковою мораллю в передбачуваній кульмінації.
Деякі жарти дійсно вистрілюють, і публічні виступи персонажа Вільяма Г. Мейсі викликають щиру посмішку на обличчі навіть після перегляду. Але такі якісні моменти тьмяніють на тлі сумнівного гумору та губляться серед зайвих діалогів і сцен, котрі дратівливо гальмують оповідання.
Там, де вартувало б піддати ще комедійного перцю, Фарреллі воліє витрачати час на безглузді балачки та непотрібних персонажів, які нічого не дають цій комедії. Наприклад, присутність хлопця-вусаня з реклами обіграна дуже кволо, а лінія бойфренда одного з друзів зовсім нікуди не годиться. І це не кажучи про сюжетний хід ось такого рівня: обрізання новонародженого гільйотиною для сигар. Тепер актор, реслер, колишній репер і суворий брат Домініка Торетто Джон Сіна сміливо може занести й цю чудову навичку до свого резюме.
Окрім Сіни нема чого до ладу сказати про виконавців інших ролей. Зак Ефрон ніби вже як виріс з тісних штанців амплуа красунчика-лобуряки у дурнуватих комедіях, тож, ймовірно, через відсутність цікавості до проєкту ніяк себе не проявляє. Друзів його персонажа взагалі важко якось схарактеризувати, хіба що можна зауважити, що один з них рудий, а інший — темношкірий.
Сервіс Prime Video за останній час вже не вперше робить спробу розвеселити глядача після комедії «Аутсайдери». Втім, ані Снуп Догг у спортивному костюмі аля «Гра в кальмара», ані Джон Сіна в образі Еліса Купера не стають панацеєю для абсолютно нежиттєздатного матеріалу.
Висновок:
«Рікі Стенікі» не використовує свій потенціал та, як наслідок, не виправдовує очікувань. І хоча головні герої спихають власні провини на «друга, якого в них ніколи не було», той, мабуть, єдиний, хто не винен у провалі місцевого задуму.