Журналіст і блогер Олексій Копитько звернув увагу на те, як пропагандисти торкаються теми диверсій у Білорусі
Російські ЗМІ ніби неохоче заграють цікаву тему. За різними оцінками, удари по НПЗ торкнулися приблизно 10% російської нафтопереробки. Начебто не критично, але є нюанс.
Як пишуть галузеві та ділові видання, вразливістю паливного ринку РФ є недостатній обсяг внутрішнього виробництва бензинів з октановим числом 95+. Наприклад, з А-95 можуть початися проблеми, виникне дефіцит у разі високого попиту/продовження ударів.
Щоб закрити проблему, можна імпортувати А-95. І найочевидніше джерело – НПЗ Білорусі. Зокрема, Мозирський – сучасне підприємство, розташоване за 28 км від кордону з Україною.
Росмедіа мимоволі натякають, що у разі постачання білоруського бензину на російський ринок, цей НПЗ може стати законною метою та ласим видобутком. Все, що летить на 50+ км, є для нього загрозою. І зрештою перетворить на руїни.
Білорусь експортує бензин до третіх країн. У Росію постачати було невигідно через нижчі ціни. Але у разі дефіциту ціни піднімуться, виникне спокуса. Та й старші товариші із Кремля можуть попросити.
Зараз Лукашенко балансує на тонкій межі: послати війська в Україну він відмовляється, хоча передав росармії снаряди, частину бронетехніки та артилерії. Білоруська швейка та інші підприємства обслуговують російську армію. Загалом, тихесенько заробляє і петляє.
Україна завжди виявляла стриманість у відносинах із Білоруссю. Тому вдавалося уникати безпосередньої битви. Атакувати Білорусь особливих резонів немає.
А ось у РФ можуть знайтись групи, які зі своїх шкурних міркувань були б раді винести Мозирський НПЗ та зіштовхнути Київ із Мінськом. Дрони змінюють траєкторію. Прилетіти/бути запущено може з будь-якої сторони.
Отже, спроба роспропагандистів вказати пальчиком у бік України – це завчасна явка з повинною. Лукашенко має замислитись, бо може постраждати перлина його активів.
Джерело: пост Копитько у Facebook
Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.