Уперше поняття «внутрішньо переміщені особи» виникло в Україні у 2014 році. Але якщо тоді це торкнулося переважно жителів Донецької та Луганської областей, то після 24 лютого 2024 року нова хвиля ВПО та міграція охопила всю Україну.
Промайнуло два роки, але проблем у внутрішньо переміщених осіб не стає менше, а навпаки — тільки більше. Серед основних викликів, які стоять перед переселенцями, – житло, робота, соціалізація та адаптація на новому місці.
Волонтерська спілка «Поруч» провела опитування, мета якого — визначити проблеми, з якими продовжують стикатися внутрішньо переміщені особи; оцінити, чи задоволені ВПО наданням допомоги від уряду; дізнатися, наскільки розповсюджена практика порушення прав ВПО у різних сферах.
Опитування проводилось серед ВПО міста Київ, і публікувалось у вигляді гугл-форми у соціальних мережах спілки «Поруч». Опитування пройшли 682 людини. ВПО мали відповісти на запропоновані питання, що стосуються їхнього життя на новому місці. За віком переважають люди 41–50 років — 29,9%. Переважна більшість осіб із Донецької області — 37,8%; з Херсонської — 19,2 %; Запорізька — 16,1%; Луганська – 15%.
Серед опитаної аудиторії 65,5% мають одну дитину, двох — 30,2%. Більша кількість дітей відвідує школу — 72,5%; садочок — 13,6; ВНЗ — 11%. Але 12,3 % дітей не відвідують навчальні заклади. Серед причин — немає місця в навчальному закладі, немає фінансової можливості.
Серед причин, через які діти не відвідують заклади освіти, — немає «безплатних» (все одно на забезпечення потрібно вносити певну суму, не всі батьки знають, куди звертатися за наданням безплатного місця у навчальному закладі та що вони мають на це повне право), відсутність інформації, садочки у великих районах міста переповнені, а возити дитину в інший район важко. Садочки та школи не мають великих укриттів, щоб убезпечити всіх дітей у разі повітряної тривоги. Маючи обмежені можливості, діти перебувають на онлайн-навчанні, втрачаючи можливість для соціалізації та адаптації.
Більшість опитаних ВПО вимушені орендувати житло — 84,4%. При цьому 89,3% говорять, що мали власне житло у регіоні, звідки їм довелося виїхати.
На питання, які проблеми виникають з житлом, більшість опитаних відзначила — немає грошей на оренду (41,1%). Соціального житла немає, люди змушені його орендувати. При цьому орендодавці часто не бажають здавати квартири для ВПО або підіймають ціну. Більшість ВПО виїхали з тваринами, їх теж не хочуть брати. Доступне житло — неякісне, квартири без засобів для існування, таргани, відсутність базового ремонту, відсутність спального місця і тому подібне. Пенсіонери, яких примусово евакуювали, змушені витрачати останні кошти на житло. Тут можна сказати, що є субсидії є, додаткові виплати, фонди які можуть допомогти — але ця інформація важкодоступна. Люди не знають де брати інформацію, необхідно пройти багато бюрократичних перепон, щоб дізнатися, які пільги є, які є виплати та допомога.
Ще одне відзначене опитаними питання — робота. 50,8% опитаних ВПО працюють, 49,2 — ні. При пошуках роботи респонденти стикалися з такими проблемами: низька заробітна плата, не підходить розташування, деяким важко знайти роботу за спеціальністю, відмовляють через статус ВПО, немає роботи за кваліфікацією, людей віком 50 років не надто беруть на роботу, люди не знають, де шукати роботу. Часто пропонують роботу неофіційно, де немає впевненості, що всі зароблені кошти будуть виплачені.
Серед критичних потреб на зараз респонденти відмітили нестачу грошей (65,3%), побутових речей (46,4%), засобів гігієни (42,6%), житла (33,3%).
Важливий фактор: для 91,6% опитаних основним джерелом доходів є виплати ВПО.
Щодо проблем при адаптації на новому місці проживання, то 39,6% опитаних відзначили орієнтування у місті, транспорт, відсутність інформації.
Результати нашого опитування ми озвучили під час обговорення на заході «Соціально-економічні права ВПО: стан в регіонах після двох років з початку масової міграції», куди нас запросили як гостей.
Під час обговорення вдалося визначити нагальні проблеми ВПО:
- відсутність інформації щодо прав і пільг для ВПО;
- соціальне забезпечення та підтримка осіб поважного віку;
- відсутність соціального житла;
- нестача коштів для оплати орендованого житла;
- складнощі пошуку роботи, у багатьох випадках через відсутність навчання, перекваліфікації;
- нестача робочих місць із гідною оплатою.
У цьому заході брали участь представники Міністерства соціальної політики України, а також делегації з Львівської, Вінницької, Дніпропетровської та Полтавської областей. Питання, які були підняті, виявилися загальними для всіх регіонів.
Архівне фото: Getty Images
Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.