Хто зірвав україно-польські "аграрні" переговори

28 березня у Варшаві відбулися польсько-українські міжурядові консультації.

На ці переговори в Києві покладали чималі сподівання, але шансів на проривні домовленості було не так вже й багато.

Так воно й вийшло.

У схваленій двома урядами спільній заяві йдеться лише про те, що сторони "підтвердили, що заходи з лібералізації торгівлі повинні бути сформовані таким чином, щоб мати позитивний вплив на економіку Республіки Польща та інших держав-членів ЄС, а також України, при цьому не дестабілізуючи їхні ринки".

Докладніше про консультації – в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Варшава йде на загострення.

Як польський урядовець зірвав компроміс з Україною.

Далі – короткий її виклад.

Отже, зустріч не призвела до прироривних домовленостей.

Попри це українські учасники переговорів загалом оцінюють зустріч у Варшаві радше позитивно.

"Добре, що ця зустріч нарешті відбулася.

Погано, що вона не відбулася раніше", – зазначає міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

Днем раніше він брав участь у більш ніж п'ятигодинних консультаціях із представниками сільського господарства Польщі та польськими агровиробниками.

"Ми стали вдвічі ближчими до компромісу з Польщею в більшості аграрних питань, аніж були до цих переговорів", – зазначає він.

Зокрема, за результатами консультацій вдалося зняти претензії з польського боку до українського меду та курятини.

Щодо інших груп, насамперед цукру та малини, сторони домовилися продовжувати консультації, а новий раунд пройде вже наступного тижня.

Микола Сольський визнає, що досягненню порозуміння сприяли новини з Брюсселя.

Вже 29 березня має бути остаточно схвалено продовження дії автономних преференцій для України, але з додатковими обмеженнями.

Польща була ключовим лобістом цих обмежень, а тому рішення Брюсселя її в цілому задовольнило.

Окрім яєць, курятини та цукру, як пропонувалося раніше, туди буде додано овес, кукурудзу, ячмінну крупу, а також оброблене зерно зернових культур.

А головне, буде розширено період, який береться за розрахунок.

Якщо раніше можливість введення захисних заходів наставала у разі, якщо поставки українських товарів перевищать середній показник імпорту у 2022-23 роках, то тепер туди додано й другу половину 2021 року.

Українська сторона виступала категорично проти цього розширення – очевидно, що таке рішення Варшава вже записує у свої перемоги.

Через це, наприклад, середній річний показник для імпорту цукру знизиться з 324 до 262 тис.

тонн, яєць – з 28 до 23 тис.

тонн, а курятини – зі 146 до 136 тис.

По решті позицій український експорт до ЄС був високим і в 2021 році, а тому розширення періоду не має вплинути на нові обсяги.

Більш того, за даними "Євро.

Правди", були високі шанси досягти компромісу й у питанні транзиту.

Українська сторона пропонувала добровільне обмеження українськими компаніями транзиту через Польщу в цьому році, за умови збереження транзиту для продукції за вже підписаними контрактами.

Втім, за даними учасників переговорів, цей компроміс заблокував заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак.

"Його поведінка була настільки неадекватною, що тепер просто незручно критикувати українських урядовців.

Складалося враження, що він перебуває під дією певних речовин: він постійно вибігав із зали, а коли повертався – починав атакувати нас із новою силою", – розповідає президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса, який брав участь у переговорах.

За його словами, Колодзейчак постійно зривав обговорення, вимагаючи від інших присутніх не допустити, щоб українці захопили польські землі.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Варшава йде на загострення.

Як польський урядовець зірвав компроміс з Україною.