Доля столичної пам’ятки під питанням
У столиці почались дискусії навколо долі "Арки свободи українського народу", яку Український інститут національної пам'яті (УІНП) просить повністю демонтувати. За висновками експертної комісії, ця споруда належить до символіки російської імперської політики та, попри перейменування, репрезентує радянські ідеологеми й конотації. Щобільше — становить загрозу для національної безпеки України.
"Телеграф" вирішив дізнатися думки киян щодо можливого знесення цієї пам'ятки повністю та плани УІНП на цю територію.
Молода дівчина Марія, що саме ходила Хрещатим парком, вважає, що рішення щодо демонтажу загалом раціональне:
— На мою думку, сама його наявність у наші часи (включаючи його посил та навіть назву) викликає величезний історичний дисонанс. Та виглядає неначе потенційний памʼятник Адольфу Гітлеру в центрі Ізраїлю. Тим самим, він вірогідно може викликати нерозуміння державної історичної політики України навіть у міжнародному комʼюніті. Але попри все вище зазначене, я вважаю, що є певні ризики того, що це стане черговим приводом для корупційних схем. А значить (якщо враховувати, що витрати не передбачені річним плануванням), це будуть гроші, що могли б піти на потреби армії. Тому, під час повномасштабної війни, питання щодо терміновості є суперечливим, — вважає вона.
Сама Марія родом з Маріуполя. Поряд з нею був її друг Джонатан — канадець, котрий минулого року переїхав жити в Україну. Він також поділився своїми міркуваннями.
— Знести таку велику споруду здається божевіллям. Але якщо це пов'язано з Росією — я розумію. Тому я підтримую Україну в цьому питанні — говорить 30-річний чоловік.
Канадський фотограф зізнається, що дуже полюбив нашу країну й активно вивчає українську мову. Саме так він і познайомився з Марією. За його словами, навіть російськомовні українські друзі спілкуються з ним виключно державною.
Ще один чоловік, 52-річний корінний киянин Павло. Він каже, що в цілому не бачить сенсу демонтувати цю пам’ятку, адже вона не несе ніякого візуального навантаження та не відображає Росію.
— Виглядає як райдуга, якщо дивитися сучасним оком — то нічого такого. Але якщо вони придумають щось краще замість арки, то я не проти. По суті ця арка для нас історично хибна і якщо є ідея для будівництва краще — це правильно. А без витрат на це нікуди, — говорить чоловік.
За його словами, якщо наші історики прийняли таке рішення, то українці не мають опиратися.
Дві студентки Іванка та Іра лаконічно висловилися на підтримку рішення про знесення.
— Так, ми чули про цю новину. Цілком підтримуємо демонтаж. Ця пам'ятка не несе жодної цінності, — говорить одна з дівчат.
Киянка Марина жартує: дешевше пофарбувати у веселку. Але вона згадує, що коли цю ідею виносили цілком серйозно — то під аркою почали збиратися ЛГБТ спільнота, тому цю ідею відкинули.
— Якщо серйозно, то реально "не на часі". Зате кошторис, я впевнена, буде великий, — говорить вона.
"Телеграф" також зв'язався з Українським інститутом національної пам'яті, аби дізнатися їхнє бачення щодо майбутнього цієї території після можливого демонтажу арки. Як зазначили в інституті — поява новин про демонтаж у медіа виникла некоректно.
— Ми справді оприлюднили висновки експертної комісії при інституті. Але це експертна рада, на роботу якої ми не маємо впливу. Вони не співробітники інституту. Це незалежні історики, філологи та інші фахівці з усієї країни, яких ми лише координуємо. Від інституту там представлений лише секретар без права голосу, який формує висновки для оприлюднення. Конкретних пропозицій того, що буде замість неї ще немає. Це в принципі ще не остаточне рішення. Не буде такого, що арку зараз будуть бігти демонтувати, — запевняють в інституті.
Щодо термінів прийняття рішення, в інституті зазначили, що все залежатиме від Київської міської адміністрації, на яку буде покладено виконання рекомендацій.
Виконувач обов'язків голови УІНП Володимир Тиліщак, історик за фахом, наголосив, що питання того, коли це буде, як це буде і що буде на цьому місці — очевидно буде вирішуватися в процесі діалогу спільно з містом та громадою.
— Експертна комісія діє відповідно до закону про засудження імперської політики Росії та деколонізацію топонімії. Це фаховий висновок. Уповноважені органи ухвалюватимуть належні рішення, — підсумував історик та археолог.
Попри різні думки містян, експертна рада УІНП здається прийняла остаточне та фахове рішення про повний демонтаж "імперської" споруди. Чим завершиться ця резонансна історія — покаже час.
Нагадаємо, "Арка дружби народів" у Києві була відкрита у 1982 році в рамках святкування 60-річчя СРСР. Окрім самої арки, до композиції входив радянський монумент із фігурами українця та росіянина.
Під час декомунізації у травні 2022 року Київрада перейменувала її на "Арку свободи українського народу", а монумент демонтували. При цьому фігура росіянина втратила голову.