Гроші — не головне. Дослідження показало, що робить людей щасливими в Україні та ЄС

Що робить українських та європейських офісних працівників щасливими, розповіло нове дослідження компанії Gradus Research. А Фокус разом з експертами з'ясував, чи є різниця між очікуваннями білих та синіх комірців, та чи можна сказати, що уподобання українців відрізняються від уподобань європейців.

Щастя в Україні та Європі: є відмінності

Українські офісні працівники повертаються до роботи, адаптуючись до умов війни. Як свідчать результати дослідження суспільно-політичних настроїв українців, проведеного Gradus наприкінці 2023 року, рівень працевлаштованості громадян зріс втричі від початку повномасштабного вторгнення. Але як почуваються працівники, який їх рівень щастя та пріоритети у житті?

Важливо Ринок праці в Україні: втрата роботи хвилює українців значно менше, ніж мобілізація

У пошуках відповідей на ці запитання аналітики компанії провели дослідження серед офісних працівників в Україні, а також у семи європейських країнах: Польщі, Німеччині, Франції, Італії, Великобританії, Іспанії та Нідерландах. Українські офісні працівники виявилися найменш щасливими серед опитаних країн. Найвищий показник щастя продемонстрували Нідерланди — 7,5 пунктів з максимальних 10. Натомість індекс щастя українців перебуває на позначці 5,6 пунктів, що є наслідком російської агресії та спровокованих нею безпекових, економічних та інших наслідків.

Поточний рівень щастя:

• Нідерланди — 7,5;
• Великобританія — 7,4;
• Німеччина — 7,3;
• Франція — 7,3;
• Іспанія 7,2;
• Польща — 6,9;
• Італія — 6,8;
• Україна — 5,6.

Такі дослідження справді більш показові серед офісних працівників, які, зазвичай, більш освічені, у них вищі потреби та амбіції, вважає директор консалтингової компанії "Михайлов та партнери" Віталій Михайлов.

"Для синіх комірців головне — гроші, все інше другорядне. Їх не дуже турбує лояльність керівництва. Директор весь час репетує? Та все одно, аби гроші вчасно платив. Але що вищий професійний рівень співробітника, то більше він цінує умови праці. Директор, звичайно, теж може покричати, але часто тільки один раз: цінний співробітник просто піде до конкурентів. Білі комірці набагато рідше погоджуються з поганим ставленням керівництва, невідповідністю зарплати ринковій, поганими умовами праці. Якщо на робочому місці холодно, темно, незручно, старий комп'ютер тощо — усе це передумови зміни роботи. А що кваліфікованіше персонал, то важче його набирати та навчати", — зазначив Михайлов у коментарі Фокусу.

Радість, як злочин: чи має українець страждати

Останнім часом Україна і українці зазнали так багато горя, що бути щасливим навіть у моменті стало майже непристойно. Багато людей не можуть усвідомити, що і зараз можна радіти, ба більше: дехто вважає радість майже злочином.

"Мені часто кажуть, що я надто щасливо живу, що неправильно витрачаю свої гроші та замало доначу, — каже співрозмовниця Фокусу Яна. — Але рішення жити так, як я хочу, я прийняла не відразу, а після стресів, депресії та психотерапії. І сьогодні я вважаю, що це правильно, бо коли я щаслива, я багато працюю і заробляю, і саме тоді більше відправляю на ЗСУ та допомогаю людям у інший спосіб. Але ж ні, моє усміхнене обличчя дратує. На жаль, чимало людей вважають за краще не посміхатися та допомагати, а лежати у сльозах і нічого не робити".

Питання, наскільки доречно зараз українцям радіти життю, турбує сьогодні багатьох. Психологи впевнені: якщо людина відчуває полегшення з приводу того, що вона та її діти опинилися в безпеці, що близькі люди живі, що світить сонце – все це норма та ознака здорової психіки. Але при цьому навряд чи можна казати про стан повного щастя.

"Світ – це не тільки війна, але й весна, сонце, квітучі дерева, — каже психологиня Олександра Алексєєва. — Якщо прямо зараз людина перебуває в безпеці і має сили жити та робити свою справу, значить, потрібно постаратися максимально зберегти себе як фізично, так і в екзистенційному сенсі. Це спосіб людини врятуватися і не зникнути, щоб їй було, за рахунок чого відновитися. Тому, замість того, щоб витрачати сили на почуття провини, страждання та безсилу лють, варто зберегти себе не тільки для себе, а для наступних років, коли світ відроджуватиметься".

Важливо Змиритися і довіритися життю: 4 простих кроки на шляху до здобуття щастя

Гроші для щастя: потрібні по всій Європі

Але повернемось до опитування. З поміж усіх опитаних країн саме українських офісних працівників (71%) найбільше робить щасливими власне здоров’я та здоров’я близьких. Цілком зрозуміло, що фактор безпеки і мирного життя також знаходиться в топі від українських респондентів (67%). Частка тих, хто обрав цей фактор, в Україні значно вища, ніж в інших країнах, особливо в порівнянні з Італією (28%) та Нідерландами (27%), де різниця становить майже два з половиною рази. Найближче до України за цим показником виявилися поляки (48%), що вочевидь пов’язано з культурною подібністю та географічною близькістю до України.

Щодо фінансової забезпеченості, то вона є найвагомішою для половини українських працівників та третьою за значимістю умовою для щасливого життя. Водночас для інших розглянутих країн гроші стоять на першому (Німеччина, Італія) та другому (Нідерланди, Франція, Велика Британія, Іспанія, Польща) місці.

"Європейці та українці називають в трійці головних чинників щастя гроші, але з різних причин, — вважає Михайлов. — Європейці більш заможні, ніж українці, вони непогано живуть, навіть безробітні. Зважаючи на високу соціальну підтримку держави, з голоду вони не вмирають і без даху над головою не залишаються, навіть якщо живуть на допомогу. І в тому, що в Європі цілком можна жити на соцвиплати, мають можливість переконатись сьогоднішні українські біженці. Плюс у Європі добре працюють продуктові банки, людей часто можуть годувати у церкві. В Україні так не вийде: щоб жити, доведеться працювати. Від держави на особливу підтримку чекати не варто. Досить згадати, які в Україні пенсії та як наші старі живуть на 4 тис. грн на місяць. Нікому, до речі, незрозуміло, як, але живуть".

У Європі дуже розвинене волонтерство, і люди чітко розуміють, навіщо вони волонтерять: хочуть допомогти, бути корисними та соціально затребуваними, отримати досвід, навички, практику мови, рядок в резюме. Водночас демократичне європейське суспільство більш матеріально орієнтоване, ніж наше, продовжує експерт. Для них працювати за гроші, обговорювати це, не погоджуватися на безоплатну понаднормову роботу — це нормально.

"Європейці працюють з раннього віку, тому у них ставлення до праці інше, — пояснює експерт. — Вони зі студентських років звикли до того, що будь-яка праця – це гроші, до того ж у них погодинна оплата праці. Це наші співробітники можуть спокійно затриматися на годину-другу на роботі і навіть вийти працювати у вихідні просто тому, що аврал. У Європі на це погодиться далеко не кожен, навіть враховуючи, що за кожну понаднормову годину йому заплатять подвійний тариф. Україна поступово також до цього приходить, але повільно".

Важливо Коли робота не потрібна. Як і чому українські біженці не йдуть працювати у Німеччині

"Цілком прогнозовано, що війна відбилася на загальному рівні щастя українців, — підсумувала результати дослідження соціологиня Євгенія Близнюк, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research. — Але тут важливо дивитися на зміну пріоритетності факторів, що впливають на задоволеність життям: питання здоров’я і безпеки стали особливо важливими для нас, і з тривалістю бойових дій вони набуватимуть ще більшого значення. Фінансовий фактор також у топі. І це важливий сигнал у контексті міграційної політики: вже зараз ми бачимо, що повертатиме українців додому після завершення війни".