Віддають більше, аніж отримують: як українці в Польщі інтегруються і тримають економіку
Віддають більше, аніж отримують: як українці в Польщі інтегруються і тримають економіку

Віддають більше, аніж отримують: як українці в Польщі інтегруються і тримають економіку

З реєстрацією бізнесу українців проблем не виникає, адже в Польщі все досить просто

Українці, які через повномасштабну війну знайшли прихисток у сусідній Польщі, значно змінили її ринок праці. Це викликає невдоволення частини поляків, які заявляють, що нібито у них забирають роботу. Хоча насправді більшість з них не погоджуються на ті умови й зарплату, які пропонують іноземцям, а частина сама їде в пошуках кращої долі до інших європейських країн.

Натомість польські політики роблять заяви, що не будуть жодним чином сприяти тому, щоб українці покидали Польщу. "Телеграф" розпитав наших співвітчизників, наскільки важко їм знайти своє місце під сонцем.

80% мігрантів самі утримують родини

І раніше Польща через територіальну близькість, схожу мову, прийнятні умови праці та вищу порівняно з Батьківщиною зарплатою була привабливою для трудових мігрантів з України. Деякі співвітчизники їхали сюди на кілька місяців, щоб заробити певну суму "на полях", будівництві чи заводі і повернутися додому. Кількість охочих у такий спосіб покращити матеріальний стан рік у рік зростала.

Якщо 2013-го таких осіб було лише 33 тис., то 2021 — вже 627. Принаймні такі цифри наведено в дослідженні "Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі". А частина українців намагалася закріпитися за кордоном, перевозила сюди родину і легалізувалася.

Від початку повномасштабного вторгнення в пріоритеті для українців постав не заробіток, а безпека. Відповідно, прихистку від російської навали у Польщі шукали передусім жінки з дітьми, літні люди, родини, члени яких мають хронічні захворювання чи інвалідність, та багатодітні сім’ї. А у цих категорій, зрозуміло, інші можливості та шанси знайти роботу, проте і вони не сиділи склавши руки й обирали для себе різні варіанти зайнятості.

В першдні війни українці масово виїжджали до Польщи, хтось тут так і лишився, а хтось поїхав далі.

"Попри вимушений характер переміщення, воєнну травму та обов'язки з догляду за членами родини, що не можуть працювати, біженці почали виходити на ринок праці напрочуд швидко, досягнувши рівня зайнятості 28% у травні 2022 року та 65% — у листопаді 2022 року… В даний час працює від 225 до 350 тис. біженців" (перша цифра – застраховані в ZUS українці, друга – кількість працездатних осіб із PESEL UKR. — Авт.), — йдеться у згаданому дослідженні.

І понад 80% мігрантів вийшли на самостійне утримання себе і родин на серпень 2023 року. Що ж стосується рівня зарплат, то згідно з опитуванням MSNA Poland, менш як 3000 злотих (1 злотий — 9,84 грн) заробляють 20% українських біженців, від 3000 до 6000 злотих — 41%, а понад 6000 — 12%, ще 27% респондентів відмовились відповідати на питання про рівень заробітків.

На реальну картину доходів біженців у Польщі, більшість яких мала власне житло в Україні, значною мірою впливає необхідність на новому місці його винаймати. Для новоприбулих мігрантів в країні і досі діє програма 40+, що передбачає компенсацію для тих, хто надав прихисток українцям, витрат на проживання і харчування. Та вона розрахована лише на 120 днів з моменту в'їзду до Польщі, і подовжити жити за рахунок держави можуть лише представники пільгових категорій. Є поодинокі випадки, коли таку підтримку іноземцям продовжують надавати на рівні місцевої ініціативи.

У Польщі неохоче здають квартири родинам з дітьми, бо їх непросто виселити.

"Наш приятель у невеличкому містечку біля Бидгоща вже другий рік живе безкоштовно з родиною у хостелі. Так, умови скромні — одна кімната з кухнею і туалетом, а кухня спільна на поверх, але його влаштовує. Крім того, їм досі регулярно видають гуманітарну допомогу — продукти та побутову хімію. Та це виняток з правил, — розповідає Олена, що евакуювалась до Польщі з окупованої частини Запорізької області. — Ми одразу по приїзді самі винайняли житло.

Знайшли найдешевший варіант — будинок на кілька квартир, тут за дві кімнати з мініатюрною кухнею і вбиральнею платимо 1000 злотих, за однокімнатне помешкання господарі беруть 500-700 злотих. А так за повноцінну квартиру у багатоповерхівці тут просять 2000-3000 злотих. І приблизно в такому діапазоні і заробітки, наприклад, наші сусіди працюють на меблевій фабриці і отримують 3000-4000 злотих. Кажуть, попри те, що вони на підприємстві не перший рік, полякам все одно платять більше і дають легшу роботу".

Спостереженням про нерівні умови роботи порівняно з місцевими діляться в розмовах й інші українці, котрі через війну перебувають у Польщі. Підтверджують таку тенденцію й урядовці. Зокрема в інтерв’ю порталу "Наш вибір" Мачєй Дущик — віце-міністр Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі, відповідальний за міграційні питання — зазначав, що в країні дуже низький рівень безробіття.

"Треба дбати про умови праці українців, а не про сам факт працевлаштування. Деякі роботодавці використовують громадян України, пропонують нижчу зарплату, а іноді гірші умови праці і довший робочий день", — наголосив посадовець. І додав, що уряд має зараз працювати саме в цьому напрямі, а не зосереджуватися тільки на соціальних виплатах для мігрантів, які мають носити лише тимчасовий характер.

Брутто-нетто — після оподаткування зарплата "худне"

Для пошуку роботи українці мають багато можливостей — це і центральна база пропозицій праці, і різні агенції, і спеціалізовані сервіси. Плюсом буде знання мови хоча б на мінімальному рівні, бо навіть некваліфіковану працю без неї виконувати може бути непросто, адже треба розуміти, чого від тебе вимагає керівник.

"Роботу я шукала довго, бо маю двох дітей і дуже важко підлаштуватися через це під пропонований більшістю фірм графік, а це часто 10-12 годин, — каже Ганна, що живе неподалік Вроцлава. — Врешті в кінці минулого року знайшла варіант з нічними змінами по 8 годин в "Бедронці" (аналог українських супермаркетів "АТБ". — Авт.). Була залучена на викладці товару — молочних продуктів, ковбаси, м'яса, риби — в холодильниках.

Багато українців задіяна на складах та магазинах "Бедронці", і тут потрібні хоча б мінімальні знання мови.

Ніби й нічого складного, привезли величезну палету — розбирай, сортуй і виставляй, але магазин великий, не одразу розумієш, що куди. Пощастило, що на початку потрапила на зміну з українкою, яка там працює не перший рік, якісь основні слова і фрази запам’ятала. Тож далі було легше порозумітися з поляками. Працевлаштовувалась через агенцію, обіцяли ставку 20 зл./год, за нею і нарахували — за місяць вийшло менш як 3000", — говорить жінка.

Як пояснює співробітниця однієї з невеликих агенцій з працевлаштування, в Польщі треба уважно ставитися до пропозицій роботи. Адже в оголошеннях часто йдеться про брутто — нарахування оплати до оподаткування, але на руки видають меншу суму — нетто. Наприклад, у вакансії електрика вказана оплата 7584 злотих, але після всіх відрахувань працівник отримає майже на 2000 менше.

"Якщо йдеться про погодинну оплату, як у випадку з магазином, то мінімальна ставка від початку 2024 року — 27,7 злотих. За трудовим договором (umowa o pracę) мінімальна зарплата має бути 4240 злотих, це варіант передбачає повний соцпакет. Та дуже рідко українці можуть розраховувати на нього зі старту, треба мати або дуже високу кваліфікацію, або потрапити на підприємство, де працюють за такими стандартами, — каже Ірина, яка переїхала до Польщі за пів року до повномасштабної війни й зараз допомагає в пошуках роботи іншим. — Найчастіше працюють за договором-дорученням (umowa zlecenie), і тоді за людину тільки йдуть відрахування на медстрахування, решта — лікарняний, відпустка — ні. І фактично, як тільки виконаний певний обсяг робіт, людину звільняють. В ідеалі за сім днів, а дуже часто сьогодні на сьогодні".

Робота на складах одягу і різних товарів - одна з поширених, але треба бути готовим проводити на ногах до 12 годин.

Ірина додає, що з початку року на ринку праці в Польщі, принаймні щодо запитів на працівників від заводів — сезонне затишшя. Всі чекають появи свіжих вакансій у промисловості, а поки масово з'являються запити на польові роботи зі збирання врожаю і починають шукати персонал на сезон курорти. До речі, торік деякі польські підприємства намагалися залучити до роботи громадян азійських країн на противагу європейським трудовим мігрантам. Та через законодавчі нюанси масовим це явище не стало.

"Українці мають можливість працювати, лише оформивши "освядчення" (Oświadczenie o powierzeniu wykonywania pracy cudzoziemcowi). Тобто роботодавець цим документом декларує, що взяв на роботу іноземця, оформити його можна протягом кількох днів і ви отримуєте право працювати два роки, — пояснює Ірина. — Ця спрощена процедура працевлаштування регламентована спецзаконом "Про допомогу громадянам України у зв'язку з бойовими діями на території України" від 12 березня 2022 року. Крім українців, її застосовують до громадян Білорусі, Грузії, Молдови, Вірменії.

Інші представники пострадянських країн, а також індуси, філіппінці тощо мають отримати в Ужонді воєводському дозвіл на роботу — "зезволення" (Zezwolenie na pracę). Строки їхнього оформлення за законом — місяць, а на практиці 6-7 місяців. Тобто якщо в мене стоїть на порозі умовний працівник з Азії та українець, оберу другого, бо у випадку з першим — згорить вакансія і я не виконаю умову контракту, а людина не матиме весь час роботи, поки триватиме очікування".

Українки допомагають полякам ставати гарнішими і пишуть книги

Крім роботи в наймі українці за кордоном часто обирають для себе самозайнятість — реєструються як ІП (аналог українського ФОПа) і таким чином заробляють на життя. Одним з поширених варіантів малого бізнесу є сфера краси, наші співвітчизниці роблять манікюр та масажі, нарощують вії, пропонують перукарські послуги, епіляцію тощо. Основна частина витрат при цьому — оренда приміщення, зазвичай це місце вже в діючому салоні, плюс закупівля меблів у разі їхньої відсутності та матеріалів, інструментів, якщо вони не були привезені з Україні.

"Коли їхала до Польщі, я знала, що не піду працювати на завод, бо мала в Україні власну справу — салон краси. Відповідно, окрім дітей і власних речей брала максимально те, що може знадобитися в роботі — лампу для сушки, фрезер, інструменти, розхідні матеріали, необхідні для виконання манікюру та педікюру, — каже Оксана з Дніпропетровщини. — Майже одразу після приїзду орендувала місце в салоні (однак згодом перейшла в інший, бо умови були невигідні). Звісно, на початку без значних витрат не обійшлось, бо потрібно було купити стіл, стілець, потужну витяжку, велику лампу, касовий апарат. На це витратила кілька десятків тисяч гривень.

В сфері красі трудиться багато українок, які створюють гарну конкуренцію місцевим майстриням.

З реєстрацією проблем не було, в Польщі все досить просто, крім того, допомогли розібратися знайомі дівчата, які евакуювалися раніше за мене. Загалом, можу сказати, що тут трошки легше фінансове навантаження в плані різних виплат. Наприклад, якщо в Україні соціальний внесок — це десь 6-7 тис. гривень, то тут 317 злотих, тобто в половину менша сума. Плюс при сплаті річного податку можна отримати повернення частини суми за умови, що маєш дітей.

Щодо інших витрат — я порахувала, що приблизно як удома за день-два я могла заробити на виплату місячної оренди за приміщення. Так і тут — співвідношення вартості послуги й оренди приблизно таке саме. Так, дорожче обладнання, але матеріали приблизно на тому ж рівні. Зараз вже маю постійних клієнтів, причому в більшості це полячки, відновили проведення навчання для майстрів, тож можна сказати вже ввійшла в звичайний робочий ритм".

Є ще одна категорія українців — ті, хто працював онлайн до війни вдома, і продовжив це робити після переїзду до Польщі. Такий варіант перш за все обирають жінки з дітьми, для яких вільний графік у віддаленому форматі дає можливість про них дбати.

"В Польщу ми приїхали в березні 2022 року, коли молодшій доньці було 1,8 років. Садочки тут з трьох, та я навіть не загадувала так далеко. Та минулої осені вона вже почала відвідувати дошкільний заклад, але почалась адаптація, тобто часті хвороби. Відповідно, ми більше часу проводили вдома. Це перша причина, чому я не шукала роботу на місці, — каже мешканка Харкова Дар’я Ковальчук, яка живе у містечку Хожув. — Друге — я і в Україні в декреті підпрацьовувала копірайтером — писала для сайтів, журналів, інтернет-магазинів. Зрозуміло, того, що платять в Україні, ніяк не може бути достатньо для життя в Європі. Через це стала брати більше замовлень, шукала нових клієнтів і нові джерела заробітку. Для мене це блогерство і написання книжок, останню як раз задумала та видала (в електронному варіанті) у Польщі. Це збірка оповідань за мотивами невдалих побачень як моїх власних, так і моїх подруг і підписниць. Продаю її як український підприємець, відповідно і податки плачу в Україні.

Саме у Польщі Дар'я написала книгу, в якій зібрала історії з життя свого, підписниць та подруг.

Вже зараз на наше з доньками життя заробляю, а за квартиру, яку ми наймаємо із ще двома мамами з Київської області, плачу за рахунок програми 800+ (це розмір щомісячної виплати на дитину у Польщі. — Авт.). Та на початку, якби не допомога рідних і знайомих, було б дуже важко з урахуванням того, що доньки ще неповнолітні та неможливості вийти на роботу".

Загалом дослідження показали: завдяки зусиллям, яких докладають українці для адаптації в новій країні, вони вже віддають більше, аніж отримують. Якщо 2022 року на 15-20 млрд злотих державної підтримки з боку Польщі було 12,3-15,2 млрд податків від біженців, то торік ці цифри різнилися в рази і становили 5 млрд і 18,2-22,5 млрд злотих відповідно. Експерти відзначають і загальний позитивний вплив громадян України на польську економіку, які принесли свій досвід, освіту і високу кваліфікацію.

Тож цілком логічними на цьому тлі виглядають заяви польських посадовців. Зокрема, посол Польщі в Україні Ярослав Гуза в інтерв’ю DW назвав українців дуже важливим чинником для польського ринку праці через дефіцит робочої сили. Тож на рівні держави ніхто не буде ні сприяти, ні навпаки допомагати поверненню наших співгромадян додому.

Своєю чергою віце-міністр Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мачєй Дущик у згаданій розмові з журналістами підкреслював, що країна після зміни уряду шукатиме шляхів для покращення інтеграції українців. В тому числі і за рахунок вирішення проблеми якісної освіти для наших дітей, покращення умов праці для дорослих, а також розробки системи, схожу на діючий польский аналог "Дії" mObywatel, який дозволить вирішувати справи іноземців онлайн.

Матеріал опублікований українською мовою — читати мовою оригіналу
Теги за темою
війна Польша
Джерело матеріала
loader
loader