Сонячний зонд NASA вперше заглянув усередину коронального викиду маси

Іноді наше світило викидає зі своєї атмосфери до міжпланетного простору гігантські обсяги речовини, які називаються корональними викидами маси (КВМ, сoronal mass ejections). Очевидно, саме вони є головною причиною обурень земної магнітосфери і магнітних бур.  

Нещодавно космічний зонд «Паркер» (Parker Solar Probe) провів  перші свого роду спостереження всередині коронального викиду маси, коли потік плазми тільки вирвався з Сонця. Апарат зафіксував усередині коронального викиду маси чіткі турбулентні вихори.

Ці вихори є нестійкістю Кельвіна — Гельмгольца (НКГ), що виникає щоразу, коли дві середовища, наприклад водна і повітряна, у місцях зіткнення мають дуже різні швидкості — вітер над хвилями має велику швидкість, тому ними з’являються гребені.

Фізики вважають, що НКГ існує у корональних викидах маси Сонця, оскільки плазма рухається не так, як фоновий сонячний вітер. Досі вчені не мали можливості перевірити цю гіпотезу, але завдяки зонду NASA їм це вдалося.

За словами дослідників з Університету Джорджа Мейсона (США), турбулентність у потоці плазми, яка є причиною появи НКГ, відіграє найважливішу роль в управлінні динамікою КВМ, що проходять через сонячний вітер. Розуміння природи цієї турбулентності — ключ до глибшого вивчення еволюції та руху корональних викидів маси.