Червоні лінії Заходу потрібно не порушувати, а використовувати собі на користь - диригентка Оксана Линів

Замість «кенселити» творів 200-річної давності, на Заході слід просувати українську виконавську й композиторську школи та інтегрувати нашу музику у світовий культурний простір - водночас не пускаючи туди росіян.

Своєю стратегією просування українського у розмові з кореспондентом Укрінформу поділилася диригентка Оксана Линів поділилась у бесіді з кореспондентом Укрінформу.

«Я вже десятки років працюю на інтернаціональній сцені, я поінформована, де для міжнародної спільноти проходять їхні червоні лінії, а також про те, як саме потрібно діяти заради досягнення успішного результату в промоції української музики», - розповіла вона.

«Коли ми, українці, приїжджаємо до їхніх країн, приходимо до їхніх колективів і, грубо кажучи, як в лоба стріляємо, говорячи, що ви повинні ось це відмінити, а це перестати грати – вони цього не сприймають. Для них це неприйнятно, це суперечить європейським та загальносвітовим цінностям про свободу мистецтва. Вони швидше скажуть, ну добре, якщо це ваша політична позиція, то організовуйте ваші концерти, будь ласка, на інших майданчиках, а не з нашими оркестрами, за наш бюджет, у наших залах і для нашої аудиторії», - пояснила диригентка.

На думку Линів, набагато більший вплив на міжнародне суспільство і на майбутнє мають не класичні твори 100-200-річної давності, а сучасні російські артисти, які активно укріплюють свої позиції на світовому ринку. Тож заявами про скасування участі в постановці Чайковського можна досягнути протилежного результату.

«Чайковський у програмі залишиться, і це стане прекрасною нагодою для запрошення якогось іншого, наприклад, російського диригента, який до своєї постановки також зможе залучити умовно десять росіян-солістів, асистентів тощо. І вони пропагуватимуть свою суперкультуру Росії і свою виконавську школу», - зазначила Линів.

Але диригенти інших національностей не будуть ставити в програму твори українських композиторів, не будуть порушувати у своїх інтерв’ю тему України й аналізувати українську тему в контексті світової музичної історії.

«А коли я чи інший український виконавець, з успіхом дебютуємо на новій важливій сцені, з престижним оркестром, ми презентуємо українську виконавську школу і через численні інтерв’ю та пресконференції ми можемо комунікувати правду про ситуацію в Україні. І це те, що зараз українці повинні намагатися робити – займати важливі позиції, через які вони матимуть інформаційний вплив у світі», - наголошує Линів.

Найважливіше, каже вона, щоб українські виконавці та мистецькі проєкти були інтегрованими в світовий культурний простір.

Як повідомляв Укрінформ, Молодіжний симфонічний оркестр України, керівницею та засновницею якого є Оксана Линів, готує одразу дві світові прем'єри - «Фугу смерті» на вірш Пауля Целяна та «Реквієм по поету», написаний під враженням від звістки про смерть на фронті поета Максима Кривцова.

Фото: Фейсбук