Комітет затвердив підстави для звільнення з військової служби: деталі законопроєкту

Комітет національної безпеки та оборони Верховної Ради підготував остаточний варіант мобілізаційного законопроєкту до другого читання. У ньому народні депутати затверили нові підстави для звільнення з військової служби. Про це повідомляє народна депутатка Мар'яна Безугла з посиланням на законопроєкт.

Очікується, що 10 квітня парламент почне розглядати правки до законопроєкту. 

Згідно із законопроєктом, підстави для звільнення з військової служби надаються таким військовим особам:

• які побували в полоні (недобровільно);
• яким встановлено інвалідність;
• які призначені (обрані) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
• які обрані народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
• генерали за рішенням військового керівництва;
• у яких закінчився строк дії контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Підстави для звільнення за сімейними обставинами, зокрема під час дії воєнного стану, визначаються Законом. Наразі ним можуть скористатися:

• військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю або які перебувають у відпустці для догляду за дитиною;
• дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів;
• військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
• військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
• необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
• необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
• необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеню споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеню споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною за умови, що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
• якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
• якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року).

13 членів комітету проголосували за, 5 – утрималися. Далі законопроєкт прямує до парламенту, де депутати будуть визначати подальшу долю закону та його окремих статей.

Також стало відомо, хто отримає відстрочку від служби та які покарання для ухилянтів залишили депутати.

• Що пішло не так із законом про мобілізацію?
• Який мобілізаційний резерв чоловіків має Україна (дослідження)
• Законопроєкт про мобілізацію. За що проголосував Комітет з питань національної безпеки та оборони?