Одна з тріщин на шкірі Землі посилає неоднозначні сигнали: до чого варто готуватися

Ділянка розлому Сан-Андреас, відома як Паркфілд у Центральній Каліфорнії, регулярно здригається приблизно кожні 22 роки. У новому дослідженні вчені виявили, що він знову посилає неоднозначні сигнали, що може свідчити про збільшення сейсмічного ризику, пише Live Science.

Востаннє ділянка розлому Паркфілд здригалася 2004 року, а тому новий землетрус, ймовірно, невблаганно наближається. У новому дослідженні вчені виявили, що ділянка розлому подає виразний сигнал, що може свідчити про сейсмічні поштовхи, які наближаються.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Утім, учені також виявили, що нині сигнал не виникає в сегменті розлому. Ба більше, ця ділянка, схоже, не поводиться так, як це було минулого разу, коли стався розрив розлому.

Вчені до кінця не розуміють, чим можуть бути викликані зміни. Однак, за словами провідного автора дослідження Луки Маланьїні, директора з досліджень Національного інституту геофізики та вулканології в Італії, відмінності можуть бути провісниками того, що землетрус не станеться одразу. Утім, вони також можуть вказувати на те, що епіцентр підземних поштовхів буде знаходитися не там, де був у 2004 році — на південний схід від крихітного містечка Паркфілд. На жаль, учені впевнені, що передбачити місце епіцентру не є можливим до моменту, коли станеться наступний землетрус.

Зазначимо, що розлом Сан-Андреас являє собою кордон між Тихоокеанською і Північно-Американською тектонічними плитами. На південь від Паркфілда розлом розблокований — простими словами, дві плити не рухаються одна проти одної. Водночас на північ від міста розлом вільно рухається — плити наближаються одна до одної зі швидкістю 3,6 сантиметра на рік.

Дослідники виявили, що розлом є перехідною зоною між цими двома режимами. Коли область розлому оживає, відбувається землетрус близько 6 балів. Через віддаленість місця ці землетруси рідко загрожують людському життю або майну, хоча землетруси в одному розломі можуть вплинути на напруження в інших прилеглих розломах.

Наразі вчені спостерігають за розломом у надії виявити активність, яка дала б змогу передбачити, коли варто очікувати наступних підземних поштовхів. Якщо вченим вдасться виявити "провісників", вони зможуть надалі попереджати людей про неминучі землетруси, потенційно рятуючи життя.

Автори дослідження вважають, що розлом Паркфілд сьогодні є ідеальним місцем для пошуку таких підказок. Але досі їм цього не вдавалося. У новому дослідженні команда виміряла загасання сейсмічних хвиль, яке пов'язане з проникністю породи. У період напруги перед землетрусом у напруженій породі навколо розлому відкриваються та закриваються тріщини.

Результати дослідження показують, що минулого разу, під час землетрусу 2004 року, загасання низькочастотних хвиль зросло за 6 тижнів до підземних поштовхів, тоді як загасання високочастотних хвиль, навпаки, знизилося.

Маланьїні зазначає, що ці зміни є результатом напруження гірських порід, коли тектонічні плити рухаються одна проти одної. У міру наростання напруги в надрах відкриваються довгі тріщини розміром від кількох метрів до 1,5 кілометра. Саме ці тріщини беруть на себе частину навантаження, внаслідок чого коротші тріщини закриваються. Простими словами, кількість коротких тріщин різко скорочується, а чисельність довгих збільшується.

Команда вважає, що сьогодні частина розлому Паркфілд, ймовірно, вступає в кінцеву фазу періоду затишшя. Вчені вважають, що наступне виверження, ймовірно, відбудеться вже цього року, проте його епіцентр буде зміщений порівняно з минулим землетрусом 2004 року. Маланьїні не намагатиметься спрогнозувати наступний землетрус сьогодні, але він сподівається, що після того, як він станеться, він і його команда зможуть виявити сигнали, які слід шукати в майбутньому.

Раніше Фокус писав про те, які сили розривають Африку на частини: вчені дізналися, чому континент розділяється навпіл.