За безневинними мемами стирчать російські вуха: хто створив вірусне відео з Румпельштільцхеном

Мільйони людей у всьому світі переглядають і поширюють кумедне відео з казковим персонажем, навіть не підозрюючи, хто стоїть за його створенням. Пошук першоджерела привів до ШІ-проєкту «НейроФерма», пов’язаного з бізнесом, офіційно зареєстрованим у Росії. Ми з’ясували, хто створив популярний ролик, як він став міжнародним мемом і що відомо про його авторок.

Від казкового персонажа до міжнародного мему

Маленький чоловічок із довгим кучерявим волоссям, одягнений у старомодний костюм, навшпиньки наближається до переляканої дівчини. Потім починає дивно танцювати, перетворює солому на золото й урешті, отримавши поцілунок, стає принцом.

Це Румпельштільцхен — персонаж казки братів Грімм. Саме він став героєм одного з найпопулярніших інтернет-мемів жовтня 2026 року.

Відео стилізоване під фентезійний фільм 1980-х років. Настільки переконливо, що багато користувачів були впевнені: перед ними фрагмент старої кінострічки. Дехто навіть намагався знайти його у фільмі «Румпельштільцхен», який був знятий у 1987 році.

Насправді такого епізоду у фільмі немає. Відео повністю створене за допомогою штучного інтелекту.

Першоджерело вдалося встановити завдяки дослідникам інтернет-культури з Know Your Meme і журналістам американської NBC News.

27 серпня 2026 року ролик опублікували в інстаграмі у спільній публікації акаунтів Stroinaya, Neuroferma й Anna Glinskaya. Основною авторкою відео NBC News називає Тетяну Терещенко, яка називає себе ШІ-художницею та режисеркою. AI Rumpelstiltskin "Tip Toein' In My Jordans" | Know Your Meme.

Спочатку це була демонстрація можливостей нейромереж: створення кінематографічної історії без акторів, знімальної групи й декорацій. Про використання штучного інтелекту авторка повідомляла відкрито.

А через місяць відео почало жити власним життям.

29 вересня користувач тіктоку під ніком @6aimbot9 опублікував перероблений фрагмент, додавши пісню американського репера Riff Raff Tip Toe Wing In My Jawwdinz і жартівливий підпис про дивні сни після приймання мелатоніну.

Поєднання моторошного танцю та музики виявилося вдалим. За тиждень цей ролик зібрав понад 850 тисяч переглядів.

1 жовтня відео поширив користувач соцмережі X @itsjusttimbro. За наступні п’ять днів його публікація набрала 9,8 мільйона переглядів.

Почали з’являтися десятки інших версій. Казкового персонажа замінювали героями серіалів, відомими людьми та стримерами. На початку жовтня він став повноцінним міжнародним мемом.

7 жовтня про феномен написала NBC News. Американські журналісти звернули увагу на те, що значна частина аудиторії спочатку взагалі не розуміла, що переглядає ШІ-анімацію.

Але є деталь, якій у цій історії приділили значно менше уваги. Хто саме стоїть за створенням ролика і де працюють його автори?

«НейроФерма»: від вірусних відео до заробітку на ШІ

У першоджерелі ролика зазначений проєкт «НейроФерма» (NeuroFerma). Його представляють дві авторки — Тетяна Терещенко й Анна Глинська.

Проєкт працює у сфері генеративного штучного інтелекту. Його напрямки — створення рекламних роликів, анімації, віртуальних персонажів, музичних кліпів, цифрових моделей і короткометражних ШІ-фільмів.

Але виробництвом відео діяльність не обмежується.

На сайті neuroferma.online продають навчальні курси зі створення ШІ-контенту. Потенційним учням пропонують опанувати десятки нейромереж, навчитися виробляти рекламу та заробляти на цифровому контенті.

Станом на жовтень 2026 року на сайті зазначені ціни від 14 450 до 24 490 російських рублів залежно від формату навчання.

Авторки заявляють про понад тисячу учнів, більш ніж два роки роботи зі штучним інтелектом і досвід співпраці з понад 40 великими замовниками.

Це маркетингові твердження самого проєкту. Незалежного підтвердження всіх цих показників немає.

У цьому контексті вірусний Румпельштільцхен уже не просто кумедне відео. Він може працювати як демонстрація професійних можливостей авторок. Потенційний клієнт бачить ролик, який здобув світову популярність, і може зацікавитися послугами студії або її навчальними продуктами.

Звичайна для сучасного цифрового бізнесу модель: контент привертає увагу, популярність зміцнює репутацію, а репутація допомагає знаходити замовників.

Російська реєстрація: що відомо про бізнес

На сайті «НейроФерми» вказані реквізити індивідуальної підприємиці Анни Юріївни Глинської.

Перевірка російських бізнес-реєстрів підтверджує, що підприємницьку діяльність Глинської офіційно зареєстровано 27 лютого 2026 року в Оренбурзькій області Російської Федерації.

ІПН — 564304969156, державний реєстраційний номер — 326565800022899.

Основним видом діяльності зазначена роздрібна торгівля через інтернет. Серед додаткових — освітні й інші послуги.

Отже, російський юридичний зв’язок проєкту не є припущенням. Він підтверджується реквізитами на сайті та даними реєстрів.

Сайт також містить характерне для російського правового середовища застереження про заборону Meta в Росії.

Водночас реєстрація бізнесу в Оренбурзькій області не означає автоматично, що обидві авторки там проживають. Місце перебування Тетяни Терещенко та її громадянство потребують окремого підтвердження.

Важливо й інше: російський зв’язок мають саме творці початкового відео. Музичний мем, який зробив його всесвітньо відомим, виник пізніше завдяки іншим користувачам соцмереж.

Чи працюють авторки на російську пропаганду

Це питання виникає закономірно, враховуючи повномасштабну війну Росії проти України та стрімкий розвиток індустрії ШІ-контенту.

Ми перевірили доступну інформацію про «НейроФерму», її авторок, підприємницьку діяльність Анни Глинської та можливі зв’язки з російськими державними структурами.

Документальних підтверджень співпраці проєкту з Міністерством оборони Росії, російськими військовими або державними пропагандистськими медіа знайти не вдалося.

У доступних відкритих реєстрах також немає підтверджених державних контрактів зареєстрованої підприємниці Глинської.

Проте такі реєстри не відображають усіх приватних замовлень, субпідрядів або угод, укладених безпосередньо через фізичних осіб.

Залишається відкритим питання щодо понад 40 великих клієнтів, про яких повідомляє сама «НейроФерма». Їхнього повного переліку на основній сторінці проєкту немає.

Не вдалося знайти й належним чином підтверджених публічних заяв Тетяни Терещенко та Анни Глинської з підтримкою російського вторгнення в Україну або його засудженням.

Це не означає, що авторки таких заяв ніколи не робили. Доступ до частини їхніх публікацій у соціальних мережах обмежений, а повного архіву дописів за 2022—2026 роки немає.

Тому називати творців «НейроФерми» російськими пропагандистами було б безпідставно.

Але й стверджувати, що всі їхні замовники не пов’язані з російською державою, наразі неможливо.

Російський контент без російських прапорів

Історія Румпельштільцхена цікава насамперед тим, що показує, як улаштоване сучасне поширення цифрового контенту.

Щоб стати популярним у всьому світі, відео більше не обов’язково створювати англійською мовою або адаптувати для кожної окремої країни.

Особливо якщо це ШІ-анімація.

Казковий персонаж, танець, упізнавана музика, трохи абсурду — цього достатньо, щоб ролик почали поширювати люди, які ніколи не чули про його творців.

Глядач бачить передусім розвагу. Він не знає, хто створив відео, де зареєстрований бізнес автора, що продає його студія та хто є її замовниками.

Так само такий контент може потрапляти й до українського інформаційного простору.

Ми звикли пов’язувати російську інформаційну присутність із політичними меседжами, дезінформацією, державними медіа, воєнною символікою та блогерами-пропагандистами.

Проте російська індустрія цифрового контенту не обмежується політикою. Вона створює розваги, рекламу, освітні продукти та матеріали, розраховані на міжнародну аудиторію.

Це не означає, що кожен такий матеріал становить інформаційну загрозу.

І тим більше не означає, що за кожним популярним відео стоїть Кремль.

Але виникає інше питання: чи повинна українська аудиторія знати, що, поширюючи черговий вірусний ролик, вона потенційно допомагає популяризувати російський комерційний проєкт?

Безумовно, популярність не завжди перетворюється на гроші. Перегляди чужих перезаливів не означають автоматичних доходів для початкового автора. Проте впізнаваність і міжнародна популярність можуть стати конкурентною перевагою для будь-якої цифрової студії.

Чому варто перевіряти навіть розважальний контент

Штучний інтелект кардинально змінив виробництво та поширення відео. Сьогодні одна людина може створити переконливу сцену, для якої ще кілька років тому знадобилися б актори, декоратори, оператори та спеціальна техніка. Інша людина здатна перетворити цей ролик на міжнародний мем, додавши лише музику й підпис.

Аудиторія бачить готовий результат, але майже ніколи не бачить виробничого ланцюжка. У випадку Румпельштільцхена цей ланцюжок частково вдалося відновити: від публікації Тетяни Терещенко та «НейроФерми» 27 серпня до тікток-реміксу 29 вересня й мільйонних переглядів на початку жовтня. Дійшло до того, що саме зображення уже використовується для виробництва одягу, іграшок, а танець «пішов у народ». Як приклад, команда з американського футболу після вдалої атаки танцює у стилі штучного Румпельштільхена у прямій трансляції на мільйонну аудиторію — і танець упізнають!

Мем із Румпельштільцхеном показав, наскільки легко творчий продукт російського комерційного проєкту може опинитися у світовому інформаційному просторі, фактично втративши прив’язку до своїх авторів.

Тому наступного разу, коли ми побачимо черговий смішний ролик і захочемо поділитися ним, варто витратити хвилину, щоб дізнатися, хто його створив.

Бо за безневинними мемами іноді справді стирчать російські вуха. І для того, щоб їх помітити, зовсім не обов’язково бачити на екрані російський прапор.