У якщо бензоколонка була обмотана паливним шлангом, значить бензину нема
Урадянські часи на всіх автозаправних станціях, яких, до слова, було не так уже й багато, бензин коштував однаково. АЗС належали державі, і вартість пального погоджував Держкомітет.
Автівки у Союзі заправляли різним бензином. Спочатку авіаційним Б-70, згодом йому на зміну прийшли А-66, А-72, а також АІ з позначкою 93 та 98. Паливо з найнижчим октановим числом заправляли у старі (на той час) авто, а сучасніше пальне — у Жигулі, Волги і ЗАЗи.
Які ціни були на бензин в СРСР
До прикладу, у 1968 році бензин коштував від 60 копійок і до 1 рубля 5 копійок (залежно від його виду). Також існував бензин екстракласу. Це сьогоднішній А-95. За 10 літрів такого палива платили 1 рубль. Так, саме за 10 літрів, менше не заправляли, оскільки колонки були механічними і так працювало тодішнє устаткування на АЗС. Часто водії з собою возили каністри, аби набрати про запас.
У 1970-ті бензину А-66 не стало, потім відмовились від так званої "паливної суміші". Це суміш бензину та мастила для мотоциклів.
Суттєво бензин здорожчав наприкінці 70-х. Тоді 10 літрів 93-го коштувало аж чотири рублі. З того часу ціна стабілізувалась і трималась аж до розпаду Союзу.
Така ціна була цілком нормальною для тодішніх зарплат. При середній зарплаті у 150 рублів середньостатистичний радянський водій міг без проблем дозволити собі заправку, яка коштувала максимум 40 копійок за літр.