Вирішено ще дві задачі на шляху до створення термоядерної електростанції

Вчені вирішили ще дві задачі на шляху до запуску повноцінної термоядерної енергетики: підвищення щільності плазми та утримання цієї більш щільної плазми, пише New Scientist.

Термоядерний реактор – токамак – за формою нагадує пончик. Плазма – гаряча, як Сонце – утримується в токамаку магнітами.

Раніше вважалося, що існує точка, вище за яку неможливо підняти щільність плазми, не вирвавшись з лещат магнітів, що може призвести до пошкодження реактора. Ця точка називається межа Грінвальда.

При цьому підвищення щільності має вирішальне значення для збільшення продуктивності, оскільки експерименти показали, що потужність токамаків збільшується пропорційно квадрату густини палива.

Вчені з General Atomics (Каліфорнія) продемонстрували новий спосіб підвищити щільність плазми, і довели, що вона може бути стабільною. Дослідники запустили реактор-токамак DIII-D National Fusion Facility протягом 2.2 секунд із середньою щільністю, яка на 20 відсотків перевищує межу Грінвальда. Хоча цей бар'єр долався і раніше, тоді плазма була менш стабільною і експеримент тривав менше за часом.

Ця робота є ще одним кроком на шляху до створення практичної термоядерної електростанції, кажуть вчені, але чекати доведеться ще не менше п'яти років.

Раніше інженери з американського Університету Вісконсін-Медісон розробили новий спосіб покриття внутрішніх стінок термоядерного реактора, щоб зробити його більш компактним, а також полегшити обслуговування та ремонт.