У Києві виникла ще одна суттєва проблема з укриттями
У Києві виникла ще одна суттєва проблема з укриттями

У Києві виникла ще одна суттєва проблема з укриттями

На багатомільйонне місто налічується тільки 4 тис. сховищ, а для відкриття нових окрім коштів потрібно прибрати "певні речі"

У Києві на сьогоднішній день налічується вже 4012 облаштованих захисних споруд цивільного захисту та найпростіших укриттів. Про це йдеться в таблиці з переліком сховищ для містян на офіційному сайті Київської міської державної адміністрації (КМДА). При цьому серед цих об'єктів на обліку стоять як безпосередньо бомбосховища, так і споруди подвійного призначення.

Втім, надалі збільшення кількості укриттів у столиці на сьогодні фактично неможливо через певні бюрократичні та організаційні перешкоди. Це підтвердив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, коментуючи ситуацію з облаштуванням доступних сховищ для містян.

Ми не один раз просили змінити певні (нормативні, — Ред.) речі. Наприклад, сьогодні нарощення укриттів фактично неможливе. Тому що кількість будівель є обмежена. А, наприклад, для того, щоб визнати найпростішим укриттям будь-який паркінг, необхідна згода власника — управляючої компанії житлового комплексу, який управляється цим паркінгом. Тобто — це нонсенс, що під час війни ми повинні когось питати, може тут бути укриття, чи не може. Ми зверталися з відповідними ініціативами. І від цих речей залежить безпосередньо кількість укриттів і покриття населеннями цими укриттями та безпека киян, — сказав Пантелеєв на засіданні Тимчасової спеціальної комісії у вівторок, 23 квітня.

Також, за його словами, з міського бюджету сума коштів, виділених на облаштування укриттів, вже перевищила три мільярди гривень.

Відповідальним за укриття є балансоутримувач — власник приміщення (будівлі), у якому воно розташоване. На сьогоднішній переважна більшість будівель перебувають або у житловому секторі, або в закладах освіти. Ці споруди знаходяться у сфері управління районів, подобається нам це чи ні. Відповідно за доступ, за їхній стан, у тому числі — за інформування, відповідають посадові особи райдержадміністрацій. Координується ця робота Департаментом муніципальної безпеки міської військової адміністрації. При цьому обов'язок міста виділяти кошти на те, щоб приводити укриття у належний стан. За останній час виділено більше 3 мільярдів гривень саме на створення укриттів, приведення їх до ладу, незалежно від того, які це будівлі, — уточнив Пантелеєв.

Зазначимо, за останніми даними КМДА, у Києві проживає біля 3,2 млн осіб, з яких внутрішньо переміщених — близько 350 тис. При цьому найменша цифра перебування людей у столиці України на початку вторгнення (у 2022 р.), після масового виїзду жінок і дітей, становила близько 1 млн мешканців.

Таким чином, з урахуванням 4 тис. укриттів у місті та кількості містян (без мешканців Київської агломерації, які їздять у столицю) в середньому на одне укриття приходиться 800 осіб (3,2 млн поділити на 4 тис.).

Раніше "Телеграф" писав, якібудинки у Києві вважаються найбільш безпечними під час обстрілів, а також які ще інфраструктурні локації можна використовувати як укриття.

Також повідомлялось, що недавно запрацював чат-бот, через який можна повідомляти про закриті чи недоступні бомбосховища. Крім того, у мобільному додатку "Дія" та на "Офіційному порталі Києва" міститься інтерактивна карта укриттів. За допомогою цих сервісів містяни можуть залишати відгуки про укриття та прокладати до них маршрути.

Теги за темою
Київ КМДА
Джерело матеріала
Згадувані персони
loader