Земля пережила жахливе бомбардування космічними променями 41 000 років тому

Нас постійно щось бомбардує

Взагалі то наша Земля регулярно піддається впливу космічних променів, які є енергійними зарядженими частинками, але її магнітний щит, магнітосфера, зазвичай відхиляє їх. Однак, коли цей захисний бар'єр слабшає, Земля стає вразливою до підвищеного проникнення космічних променів.

Космічні промені в основному складаються з ядер водню, що викидаються в космос потужними космічними подіями, такими як вибухи наднових зір. Зазвичай магнітосфера перехоплює ці частинки, захищаючи планету від їхнього впливу, а також захищаючи від сонячної радіації.

Проте магнітосфера не є статичною. Її магнітні полюси можуть зміщуватися, а все поле періодично зазнає розворотів, слабшаючи в процесі. Під час таких подій, відомих як "екскурсії магнітного поля", захисна сила магнітного щита Землі зменшується, потенційно наражаючи біосферу на більш високі рівні космічної радіації.

Вчені покладаються на ізотопні вимірювання, щоб визначити періоди підвищеного припливу космічного випромінювання. Коли космічні промені взаємодіють з частинками в атмосфері, вони утворюють космогенні радіонукліди, які з часом накопичуються в осадових породах і крижаних кернах.

Важливе дослідження

Одна з добре задокументованих екскурсій магнітного поля, подія Лашампса, відбулася приблизно 41 000 років тому. Дослідники з Потсдамського дослідницького центру GFZ в Німеччині, вивчили зв'язок цієї події з інтенсивністю магнітосфери Землі та концентрацією космогенних радіонуклідів, таких як берилій-10.

Аналіз показав, що під час події Лашампі швидкість виробництва берилію-10 подвоїлася порівняно з сучасними показниками, що свідчить про значне ослаблення магнітосфери. Це дозволило притоку космічних променів проникнути в атмосферу, що призвело до збільшення кількості вторинних частинок.

Реконструюючи магнітосферу Землі під час події Лашампі, науковці прагнуть отримати подальше розуміння взаємодії космічних променів та їхніх наслідків. Результати були представлені на Генеральній асамблеї Європейського геонаукового союзу (EGU) у 2024 році.