Виявлено найглибшу блакитну діру у світі з прихованими печерами та тунелями. Перші фото

Блакитна діра Таам Джа (TJBH), яку вперше виявили в затоці Четумал біля південно-східного узбережжя півострова Юкатан (Мексика) в 2021 році, є найглибшою підводною вирвою у світі. Нові вимірювання показали, що вона простягається щонайменше на 420 метрів нижче рівня моря.

Це на 146 м глибше, ніж було задокументовано вченими три роки тому. Попередня рекордсменка – Синя діра Санша Йонле, також відома як Діра Дракона, у Південнокитайському морі, має глибину 301 м, повідомляє Live Science з посиланням на дослідження у журналі Frontiers in Marine Science.

Як стверджують дослідники, які ще навіть не досягли дна, блакитна діра Таам Джа може бути пов’язана з лабіринтом підводних печер і тунелів.

Під час експедиції, яка була проведена 6 грудня 2023 року, дослідники проводили вимірювання за допомогою профілю провідності, температури та глибини (CTD) – пристрій з набором зондів, які зчитують і передають властивості води на поверхню в режимі реального часу через кабель. Дані показали, що блакитна діра Таам Джа є "найглибшою з відомих блакитних дір у світі, її дно все ще не досягнуто", – пишуть дослідники в дослідженні, яке було опубліковано в журналі 29 квітня 2024 року.

Пристрій також виділив різні шари води всередині блакитної діри, включаючи шар нижче 400 м, де умови температури та солоності нагадували умови Карибського моря та прилеглих прибережних рифових лагун. Згідно з дослідженням, це свідчить про те, що TJBH може бути з’єднана з океаном через приховану мережу тунелів і печер.

Початкові вимірювання TJBH були зроблені за допомогою ехолота – приладу, який посилає звукові хвилі на дно води та вимірює швидкість, з якою вони повертаються, щоб обчислити відстань. Однак існують обмеження в техніці ехо зондування в блакитних дірах через коливання щільності води та непередбачувану форму кожної діри, яка може бути не ідеально вертикальною.

"Підтвердження максимальної глибини було неможливим через обмеження приладів під час наукових експедицій у 2021 році", – пояснюють дослідники.

Прилад CTD, використаний для недавньої роботи, також не знайшов дна блакитної діри, оскільки він міг працювати лише на глибині 500 м. Згідно з дослідженням, вчені опустили профайлер на цю глибину, але кабель, до якого він був прикріплений, міг дрейфувати на підводних течіях або натрапити на виступ, який зупинив пристрій на глибині 420 метрів.

Далі вчені планують розшифрувати максимальну глибину TJBH і можливості формування частини підводної складної та потенційно взаємопов’язаної системи печер і тунелів.

"У глибинах TJBH також може лежати біорізноманіття, яке потрібно досліджувати", — додають вчені.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що в океані знайшли новий вид моторошних істот.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.