Не така вже й ідеальна: три найпоширеніші міфи про освіту СРСР

Багато людей, які ностальгують за СРСР, згадують про радянські часи тільки хороше. Стверджуючи, що діти гралися кращими іграшками, освіта була бездоганна і т.д. А чи справді в СРСР була така гарна шкільна освіта, як її нахваляють?

"Телеграф" розповість вам про, три найпоширеніших міфи, які виявились брехнею.

Безоплатна освіта

Це один з найпоширеніших міфів, який майже кожен виходець з СРСР "кидає" у бік сучасної освіти. Проте у період з 1940 до 1956 роки безплатною була освіта тільки для учнів 1 – 7 класів. За часів Сталіна у старших класах освіта була платною.

А вступ до вишів взагалі відбувався не тільки за результатами вступних іспитів, а й за оцінкою добробуту сім’ї майбутнього студента

Також був популярний вступ і за допомогою хабаря, тому мешканці міст відкладали гроші, а у селах готували врожай. До того ж ніхто не скасовував "блат" по знайомству.

Бездоганний зовнішній вигляд учнів

Радянські школярі повинні були мати дуже охайний вигляд, тому дівчатам не дозволялось приходити з розпущеним й довгим волоссям. Школярки мали заплетене волосся, тугі пучки чи короткі стрижки. Хлопців також змушували носити короткі та охайні стрижки, у старших класах — голити бороди.

Коли зовнішність якогось з учнів не влаштовувала вчителя чи завуча, на весь коридор лунало – "приведи себе у людський вигляд". Проте шкільні форми куплялися у сім'ях рідко, тому часто жінки їх повторно фарбували, підшивали тощо. Бо всі мали ходити однаковими.

Усі діти рівні

В СРСР любили казати, що всі рівні, проте є "рівніші". Адже у радянські часи часто принижували тих, хто не знав російської, не встигав з навчанням або походив з простої та бідної сім’ї.

Булінг молодших школярів старшими був і тоді, зазвичай вони забирали гроші у їдальні або ж змушували мити підлогу замість себе.

Для тих, хто відставав з навчанням у школах створювали спец класи, так би мовити, для двієчників. А от класам та дітям з середніми та високими успіхами вчителі приділяли більше уваги.

Раніше "Телеграф" писав про п’ять незвичайних речей, які колекціонували діти в СРСР.