У порядку денному Верховної Ради на цей тиждень є законопроєкт №9439, який днями рекомендував до першого читання профільний комітет і текст якого передбачає, що президент зможе повертати Вищій раді правосуддя подання про призначення судді, якщо щодо цієї особи є компромат від СБУ чи НАБУ. Експерт фундації DEJURE Михайло Жернаков вважає, що цей крок свідчить про те, що в Офісі президента «вирішили повернути ручний контроль за призначенням суддів».
«Фактично такий інструмент дозволить не призначати суддів, які не пройшли «кастинг» в ОП. В інтересах останніх, як розуміємо, в СБУ до окремих кандидатів у судді може виникнути ціла низка питань», – написав Жернаков на своїй сторінці у Facebook.
За словами експерта, нове законодавство може бути застосоване до кандидатів, які беруть участь у доборі на 25 посад у ВАКС, 1100 посад у судах першої та другої інстанцій, а також щодо тих, що схочуть зайняти посади у двох нових адмінсудах замість ліквідованого ОАСК (які переглядатимуть рішення державних органів) та при оновленні Верховного Суду.
«Це надважливі процеси, які мають потенціал змінити судову систему буквально до невпізнаваності. І виглядає, що в ОП досі не мають вирішального впливу на процеси в ВККС і ВРП, які проводять конкурси. Вже не кажучи про міжнародників. Що добре. Але якщо в кінці цих процесів поставити знову [заступника глави ОП Олега] Татарова – то в кращому випадку це систему законсервує, причому років на 30 вперед. І жодного ЄС і НАТО в такому випадку ми за свого життя не побачимо. Цього в жодному разі не можна допустити. Роль Президента в призначенні суддів – суто церемоніальна. Це була одна з основних позитивних змін до Конституції в частині правосуддя у 2016 році. І такою ця роль повинна залишатися», – наголосив Жернаков.
Нагадаємо, у липні голова комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов (співавтор законопроєкту №9439) в інтерв’ю редактору відділу політики ZN.UA Інні Ведерніковій заявив, що «в Україні судова гілка влади апріорі є залежною».