Розробки БПЛА, озброєних підвісними засобами ураження, ведуться вже кілька років, але вони не отримали популярності на війні в Україні. Експерти пояснили Фокусу, чому вони наразі неефективні.
Нещодавно американська компанія Feloni Aero заявила, що планує передати Україні свої новітні безпілотні літальні апарати коптерного типу, озброєні кулеметами та ракетами. Подібні розробки ведуться вже давно українськими й іноземними інженерами, неодноразово демонструвалися прототипи, але такі засоби досі масово не застосовуються на війні. Фокус розібрався, чому озброєні дрони непопулярні серед військових і чи може ситуація змінитися у майбутньому.
Які озброєні дрони існують
Спочатку розглянемо, що пропонує згадана вище Feloni Aero. Компанія на своєму сайті демонструє дві моделі Felon 1.0 та Felon X, обидві за своїм формфактором підозріло схожі на квадрокоптери лінійки Mavic від китайського виробника DJI, хоча й більшого розміру. Примітно, що реальних фото ще немає, тільки тривимірні моделі. Обіцяють тривалість польоту 40 хвилин, зашифрований зв'язок на відстані до 20 км, датчики для уникнення перешкод, камери нічного бачення та тепловізори.
Felon 1.0 має оснащуватися стрілецькою системою калібру 5,56, це може бути AR-15 або M27. Зброя кріпиться на спеціальному підвісі, що обертається вертикально та горизонтально, набої подаються стрічкою з магазину високої місткості, розташованого всередині самого БПЛА. Розробники обіцяють "хірургічну точність" ураження зі значної відстані. Безпілотник пропоную використовувати для розвідки, проведення антитерористичних операцій, охорони важливих об'єктів або патрулювання прикордонних районів.
Розробка нагадує прототип БПЛА під назвою Assault Rotor Weaponized Drone (AR-1) від компанії DronesVision, який стріляв у повітрі з 5,56-мм штурмової гвинтівки або 9-мм пістолета-кулемета. Творці машини зазначили, що для ураження цілі потрібно підлетіти досить близько і сповільнитися, а віддача від пострілів ненадовго зупиняє рух.
FelonX виглядає аналогічно, але має нести маленьку протитанкову ракету Spike з боєголовкою вагою 450 г завдяки високій вантажності. Ракета кріпиться на спеціальній рейковій системі типу Longbow у нижній частині дрона, оснащена електрооптичною та лазерною системами наведення.
Керівник відділу маркетингу компанії Airlogix, яка виробляє БпАК Gor, Віктор Локотков у коментарі Фокусу зазначив, що зараз складно оцінити дрони від Feloni Aero, оскільки виробник розкрив замало тактико-технічних характеристик. Прикладів застосування на практиці поки теж не показали.
"Якщо у них не буде проблем зі зв'язком на фронті та вони можуть використовуватись за відсутності GPS, а також працювати з достатньо великої висоти, тоді будуть корисні. Але особисто я до них ставлюсь скептично. Виглядає так, ніби це тестування західного озброєння у реальних бойових умовах", — поділився він своїми думками.
У січні 2023 року стало відомо, що добровольчий розвідувальний батальйон "Сонечко" із Закарпатської області створює БПЛА, озброєні кулеметами та гранатометами. Українці взяли комерційний дрон та модифікували його, собівартість такого засобу склала близько 80 тисяч гривень.
Судячи з посту військового Павла Педаки у Facebook, робота над цим проєктом на той момент ще велася, хоча про бойові застосування нічого не відомо.
Інша група українців теж пробувала встановити невеликий кулемет на аграрний гексакоптер. За задумом творців, такий БПЛА мав полювати на далекобійні дрони-камікадзе типу "Шахед", які активно використовує Росія.
Росіяни теж мають подібні проєкти. Наприклад, вони вже створили і випробували коптер "Перун-Ф", озброївши його протитанковим ракетним комплексом 9К111 "Фагот". На опублікованому у мережі відео можна побачити, що апарат злітає, сильно хитаючись, і успішно запускає ракету. Втім, про влучність можна лише здогадуватися.
Чому озброєні БПЛА досі масово не застосовують у боях?
Віктор Локотков зазначив Фокусу, що стрілецьку зброю і кулемети ставлять на коптери, але є важливий нюанс: ворогу їх достатньо легко збити зі стрілецької зброї. Тому такі БПЛА можна ефективно використовувати або вночі, коли противник не бачить, або треба використовувати систему штучного інтелекту, яка буде автономно відкривати вогонь і водночас постійно переміщувати дрон, щоб його не підбили.
"Перший кейс не може бути масовим, бо дуже легко зробити захищені вогняні позиції і збивати такі квадрокоптери. Другий кейс може стати масовим, але для цього треба прописати дуже чіткі та складні алгоритми роботи ШІ, на що потрібно багато часу", — підкреслив представник Airlogix.
БПЛА цілком можуть нести стрілецьку зброю і навіть використовувати її за призначенням, але зараз немає сенсу їх використовувати їх у бою, бо дешевші FPV-дрони краще виконають ті ж задачі. Коптер, здатний підняти кулемет — досить дорогий, його собівартість має складати близько 18 000 доларів. Для прикладу, щоб знищити позицію окупантів, наприклад, бліндаж, треба запустити його, довести до потрібної точки, а потім на деякий час зависнути над нею і досить низько, у цей час десь поблизу боєць з тепловізором може побачити апарат і підстрелити.
"При цьому ту саму позицію можна розібрати 3-4 FPV-дронами з модифікованим звʼязком, загальною вартістю до 2000 доларів", — зазначив розробник. Він додав, що не знає бойової задачі, для якої дрони кулеметами підійдуть краще за дешеві "камікадзе".
За його словами, наразі у виробників дронів в Україні є нагальніші проблеми і виклики, такі ж розробки — це більше про фантазії та тестування. Наземні роботизовані платформи набагато краще використовують кулемети та гранатомети, бо краще компенсують віддачу від зброї, літальні ж апарати краще використовувати як ретранслятори зв'язку або корегувальники вогню.
Як каже співзасновник групи компаній DroneUA Валерій Яковенко, дрони зі стрілецькою зброєю сьогодні є більше елементом певного наслідування трендів, ніж окремою ланкою еволюції технологій. Прикріпити якесь обладнання на дрон і дистанційно ним керувати — це не складно, але проблема у тому, щоб робити це ефективно за реальних бойових умов.
Стабілізація обладнання навіть з використанням найкращої електроніки не дає змоги отримати високу купчастість пострілів, а постійний тиск РЕБ не дозволяє використовувати цифровий зв'язок, де можна було б якісно отримувати інформацію на низькій висоті та достатньо далеко від оператора.
"Окремої уваги заслуговують дрони з підвісним вибуховим обладнанням, особливо з керованими пристроями чи функцією самонаведення — в такому випадку це дійсно може бути цікавим. В певний момент скептицизм зміниться, це станеться в момент масштабуванні автономних функцій дронів, коли вони будуть самостійно відстежувати потенційні загрози і самостійно відпрацьовувати по них", — зазначив фахівець.
Валерій Яковенко додав, що спілкувався з командою Сonreality із Фінляндії, яка розробляла технології для сучасних бойових ігор в доповненій реальності, чи в напрямку страйкбольного і пейнтбольного обладнання, в тому числі дрони з автоматичним обладнанням і роботизовані турелі. До початку повномасштабного вторгнення ця компанія займалася впровадженням роботизованих турелей в Україні, в тому числі й на дронах, мала офіс у Львові та залучала українських інженерів.
Фокус також звернувся за коментарем до Ігоря Криничко, голови наглядової ради української компанії Skyassist, яка виробляє військові розвідувальні БПЛА "Сірко" та "Сірко-2". Він поділився, що бачив подібну розробку, але вона не справила на нього великого враження.
"Ми були з партнерами на виставці у Польщі минулого року і бачили таке — великий БПЛА, а ззаду на кустарному кронштейні закріплений автомат АК-47. Це виглядало дивно. А як цим цілитися? Як уражати? Це буде ефектно, але точно не ефективно", – поділився розробник.
Він пояснив, що для ефективної роботи потрібне правильне співвідношення ваги БПЛА до зброї. Під час Другої світової війни США виробляли літак Bell P-39 Airacobra, побудований навколо 37-мм гармати Browning Arms Company T9. Пізніше на нього спробували встановити зброю ще більшого калібру, але при стрільбі літак просто зупинявся через велику віддачу.
"Якщо Boeing важить умовно 500 тонн, і до його крила прикріпити автомат Калашникова, то все буде нормально, бо сила віддачі набагато менша, ніж інерція руху, яка залежить від маси. Якщо ж, наприклад, на наш Sirko вагою 1,5 кілограма, поставити АК вагою 4 кілограми, то буде біда", – порівняв Ігор Криничко.
Другий фактор – це точність. Для прикладу, літак A-10 Thunderbolt II має хорошу гармату, але також і прекрасну систему наведення. Бо завдання військового дрона – не просто стріляти у повітря абикуди, а влучити у ворога.
Експерт окремо виділив безвідкатні збройні системи, як той же РПГ-7. Там інший принцип, бо по суті запускаються маленькі ракети під дією реактивної сили. Це вже краще підходить для апаратів літакового типу, але все ще потрібно зберігати пропорції.
"РПГ розробляли для використання з висоти зросту солдата, квадрокоптер розрахований підійматися вище. Тобто для більш-менш точного ураження необхідно розробляти інші алгоритми прицілювання. До того ж цю зброю створили десятки років тому, і зараз вона вже не така ефективна. Нещодавно спілкувався з бійцем, він розповів, що буває у сучасний танк влучають 3-4-5 пострілів з РПГ, але ніяк йому не шкодять", – підкреслив він.
Українські військові також розглядали дрони з гранатометами, спрямованими вниз. На думку представника Skyassist, такі засоби мають право на життя, їх можливо використовувати у бою, але все це від нашої тимчасової бідності. Очікувати від таких франкенштейнів великої ефективності не варто.
"Якщо уявити собі, що у нас немає жодних обмежень по боєприпасам, то такі засоби використовувати не варто, бо певний засіб ураження розроблявся в певних умовах і для конкретних задач. Можна поставити на великий літак, наприклад, наш А-148, ракету від системи "Смерч" або "Ураган", злетіти і запустити — навіть далі полетить. Але ці ракети розробляли саме для того, щоб бити з наземної установки", – пояснив Ігор Криничко.
Деякі українці пропонують ставити на великі дрони ракетні комплекси Javelin або "Стугна", які мають системи самонаведення. Ігор Криничко виступив проти такої ідеї, адже конструкцією таких систем не передбачено, щоб вони підіймалися у повітря. За його словами, потрібно розробляти засоби ураження, призначені саме для використання на безпілотнику, адже зброя буде ефективною лише у комплексі з носієм.
"Я чую, що деякі інженери думають над створення ракети для невеликих безпілотних літаків. Знову таки, це буде ракета, що відповідатиме певним умовам та конструкції літака. Тут все теж залежить від маси, бо у безпілотній авіації є свої категорії за розмірами і вагою", – додав експерт.
За інформацією Ігоря Криничка, технології наведення в Україні зараз бурхливо розвиваються, над ними працює велика кількість молодих команд і досвідчених конструкторів, ті ж розробники "Нептуна" або "Стугни". Вони здатні створити будь-яку систему, якщо дати їм технічні завдання від виробників носіїв, волю, фантазії і гроші.
"На мій погляд, кожен засіб враження має розроблятись для відповідних носіїв. Цілком можливо за основу брати існуючі системи, але тільки для того щоб розробити з них спеціальний виріб", — підсумував розробник.