Незважаючи на запевнення з боку влади про зниження тиску на бізнес, минулого тижня одразу дві великі українські компанії заявили про атаки з боку силовиків – Текстиль-Контакт Олександра Соколовського та Ferrexpo Костянтина Жеваго.
Звільніть, будь ласка, вагони
Зокрема, Олександр Соколовський опублікував пост, де повідомив, що проти його підприємств нещодавно була розгорнута чорна піар-кампанія, у якій його бізнесу приписується наявність "російського сліду". Підприємець зазначив, що зазвичай медійна атака передує "слідчим діям" – обшукам, арештам майна та іншим правообмежувальним процедурам, на жаль, добре знайомим українським бізнесменам.
"Вишукують разові випадки серед підприємців, у кого якісь співзасновники мали російські паспорти. Або шиють звинувачення у торгівлі з РФ після повномасштабного вторгнення. Бо коли хочуть маски-шоу з обшуком "по бєспрєделу", треба всього лише зробити арт-підготовку в інтернеті. Тоді після такого мало хто наважиться захищати бізнесмена", - написав Соколовський.
Підприємець зазначив, що медійна атака на нього стала черговою, і що після хвилі однотипних бездоказових публікацій на "зливних" сайтах та телеграм-каналах він очікує продовження приходу правоохоронців.
"Кожне наступне звинувачення абсурдніше за попереднє. Це вже п’ятий чи шостий подібний наїзд на мене особисто та групу ТК. Я звик публічно показувати все, що відбувається на прикладі свого підприємства. І змушений констатувати – схоже, хтось націлився його знов атакувати", - констатує Соколовський.
У свою чергу металургійна Ferrexpo заявила про повторну спробу правоохоронців арештувати близько 2,5 тисячі напіввагонів компанії у межах справи про начебто незаконний видобуток корисних копалин. Компанія зазначила, що у жовтні 2023 року за клопотанням Офісу генпрокурора та ДБР були арештовані із забороною використання вагони Полтавського ГЗК – "як речовий доказ у кримінальному провадженні про нібито незаконний збут нефракційного відсіву за період 2019-2021 років". У квітні поточного року 2024 року компанія добилася скасування заборони використання вагонів, проте силовики поновили спроби позбавлення ГЗК вагонів.
"Нещодавно підприємству стало відомо про нове клопотання слідчих ДБР та прокурорів Офісу генерального прокурора щодо повторного арешту та заборони використання 2382 напіввагонів Полтавського ГЗК. Це клопотання буде повторно розглядати Печерський районний суд міста Києва 09 травня 2024 року", - йдеться у повідомленні. Як нам стало відомо, судове засідання не відбулося і було перенесено.
У компанії зазначили, що збитки Полтавського ГЗК від заборони використання вагонів вже склали 103,3 млн гривень. Ferrexpo наголосило на абсурдності дій силовиків, вказавши, що лише 158 вагонів із 2382 арештованих перевозили продукцію, до якої існує претензія у слідства, а капітальна вартість арештованої власності пʼятикратно перевищила так звану суму завданих "збитків".
Ми перемогли свавілля правоохоронців, поки на слайдах презентації
Контрастним тлом для цих повідомлень стала нещодавня презентація Офісом Генерального прокурора Андрія Костіна та бізнес-омбудсмена Романа Ващука з підприємцями. На зустрічі було оголошено, що Офіс генпрокурора виконав завдання президента і провів попередній аудит наявних справ проти бізнесу, закривши близько 20% проваджень та затвердивши такі собі "стандарти прокурорів" - службові вимоги, що вимагають від представників органів нагляду ретельніше контролювати дотримання законності у справах проти бізнесу.
За 10 днів до цього одна з адвокатських фірм опублікувала порівняльний аналіз статистики Офісу генпрокурора, який засвідчив, що у 2023 році тиск силовиків на бізнес значно зріс. Збільшилася майже у півтора рази кількість проваджень, значно зросло застосування арештів майна – зокрема, БЕБ застосовувало цей інструмент у 2,5 рази частіше. Обшуки ініціювалися у 1,5 рази частіше.
Кульмінацією посилення цього тиску став скандал, викликаний справою ДБР проти інвестиційного банкіра Ігоря Мазепи. 18 січня 2024 року ДБР затримало підприємця і провело обшуки в офісах його компанії Concorde Capital. Мазепу звинуватили у порушеннях, нібито допущених ним у 2013 році, під час оформлення прав на землю під будівництво котеджного містечка на Київщині. Також у ЗМІ активно вкидалася версія від "джерел" про "російський слід" у справі Мазепи.
Дії силовиків викликали стихійне обурення бізнесу. Озвучені слідством офіційні і "джерельні" версії подій не викликали довіри ділової спільноти, особливо з урахуванням того, що Ігор Мазепа входить до складу об’єднання підприємців Манфест-42, яке заявляло про утиски бізнесу, і був арештований напередодні поїздки на форум в Давосі.
Хвиля незадоволення виявилася настільки широкою, що у ситуацію був змушений втрутитися президент. Відбулася низка зустрічей влади з бізнесом, за результатом яких було затверджено рішення РНБО про створення Ради з підтримки підприємництва, введення тримісячного мораторію на обшуки та початку аудиту наявних кримінальних справ з боку Офісу генпрокурора.
Дієвість запропонованих заходів залишається дискусійною, проте, на думку підприємців, навіть те, що було затверджено, не запрацювало. Зокрема, об’єднання Маніфест-42 розкритикувало аудит Офісу генерального прокурора, зазначило, що не була переглянута жодна резонансна кримінальна справа – починаючи, власне, із проваджень, через які і був призначений аудит – кейси Мазепи та "Рівʼєри".
У Маніфест-42 зазначили, що створена Рада з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при Президенті України так і не стала дієвим органом, і оголосили про "перехід підприємців до організованого спротиву тиску силовиків" у партнерстві з ветеранськими та антикорупційними організаціями.
Доволі показово, що вже за два тижні після цієї жорсткої заяви про атаку заявив один із засновників Манфіест-42 Олександр Соколовський.
Хто багато говорить – багато ризикує
Виглядає так, що наявність критичної позиції є фактором ризику для бізнесмена та його бізнесу. Це ілюструє приклад Ігоря Мазепи, Олександра Соколовського і значною мірою Костянтина Жеваго. Конфлікт якого з владою набув публічності з 2019 року. Forbes писав про те, що нібито Жеваго неофіційно пропонували сплатити борги збанкрутілого банку "Фінанси та кредит", однак підприємець заявив, що сплатить те, що призначить Верховний суд.
Проти підприємця відкрита низка кримінальних справ, в тому числі присутній "російський слід" – фармкомпанію "Артеріум" підозрюють у продовженні діяльності у РФ. Справа ДБР щодо банкрутства банку "Фінанси та кредит" фактично заморожена, слідчі не ініціюють допитів підприємця за кордоном, а Верховний суд Франції відмовив в екстрадиції Жеваго та зняв з нього усі обмеження, зазначивши, що "держава Україна не може забезпечити справедливий судовий процес щодо Костянтина Жеваго, тому справу проти нього припиняють".
Найбільш резонансними виглядають обмежувальні заходи, які застосовують правоохоронці у справах, де фігурує Жеваго. Неспівставна жорсткість і масштабність цих заходів дають підстави для тверджень про те, що слідство не стільки намагається довести справи до суду, скільки завдати матеріальної шкоди конкретним бізнесам. Олії до вогню підливає сам Жеваго, який в інтерв’ю зазначає, що метою атак може бути заволодіння цими бізнесами.
Судячи з усього, йдеться про головний актив Жеваго – 49%-й пакет акцій Ferrexpo, єдиної великої компанії з українськими коренями, яка вийшла на Лондонську фондову біржу. На українські активи Ferrexpo накладений арешт, проти українських підприємств відкриті кримінальні провадження, які викликають подив у іноземців-членів "борду" Ferrexpo. Зокрема, менеджер швейцарської Ferrexpo AG Вольфрам Куоні каже про нерозуміння того, чому щебеневий відсів, побічний продукт видобутку руди, українські силовики визнали "корисною копалиною", за "видобуток" якої директора ГВК беруть під варту із заставою у 800 млн грн.
Коли б’ють по бізнесу, болить у держави
Власне, не є секретом, що метою арештів майна, вилучення речових доказів, блокування рахунків тощо є діями з примушення до переговорів об’єкта атаки. Найбільш переконливим аргументом для підприємця, звісно, є збитки, яких він зазнає.
Але проблема в тому, що збитків у таких випадках зазнає не тільки підприємець, але й держава. Яка недоотримує податки, втрачає робочі місця і інвестиції. Поточні і потенційні. А також – повагу, довіру і інтерес інвесторів та політичних партнерів. Про це прямо пишуть Олександр Соколовський та Ferrexpo.
"На жаль, це формує ризики для нашого колективу ТК-Груп, де зараз вже більше 1500 співробітників та 12 фабрик по Україні (від ниток і тканин до виробництва одягу і домашнього текстилю). І нікого з оборотнів у погонах не цікавить, що тільки за минулий рік ми сплатили 450 мільйонів податків до держбюджету (більше 300 тисяч на одного працівника), за що маємо нагороду від ВР як лідер галузі по податках. І в 2023 отримали нагороду від Прозорро за боротьбу за чесні тендери і єдині правила гри (до речі, це наша не перша така відзнака)", - зауважує Олександр Соколовський.
"Заборона використання вагонів ставить під загрозу своєчасність виконання договірних зобовʼязань перед міжнародними споживачами, що спричинить втрату партнерств і заміщення української продукції російськими аналогами. Натомість, втрата ринків ЄС для Полтавського ГЗК може призвести до недоотримання державою валютного виторгу у розмірі понад 30 мільярдів гривень на рік", - йдеться у повідомленні Ferrexpo.
Про наслідки продовження тиску на бізнес прямо натякала посол США в Україні Бріджит Брінк. Яка підкреслила, що саме український бізнес є головним ресурсом для відновлення країни. "Потреби на відновлення України становлять $486 млрд. Це величезні гроші. Жоден двосторонній донор чи уряд не зможе їх покрити. Єдиний, хто зможе, – це приватний сектор… Критично важливо, щоб Україна мала бізнес-середовище, яке приваблюватиме іноземні інвестиції", - заявляла посол у лютому, через місяць після скандалу зі справою Мазепи.
Чи вистачить владі державної мудрості, аби виконати прості і ясні рекомендації головного партнера і донора? Схоже, що поки що сил вистачило лише на імітацію.