Дуже дурна та відчайдушна ідея: що буде, якщо підірвати ядерну бомбу в космосі

Чи може ядерна бомба бути використана в космосі? Не так давно Росія зробила крок, щоб втілити цю ідею в життя. Всупереч резолюції ООН, ухваленій США і Японією, країна наклала вето на плани щодо запобігання розробці та розгортанню ядерної зброї за межами Землі.

Майкл Малвіхілл — науковий співробітник Університету Теессайд, дослідник у галузі астро-геополітичних феноменів і член робочої групи з астрополітики Британської асоціації міжнародних досліджень докладно пояснив, що станеться, якщо хтось підірве ядерну бомбу над Землею, пише Science Focus.

Вибух ядерної боєголовки в космосі

Як можна припустити, вибух ядерної бомби на Землі та в космосі буде істотно відрізнятися.

"Коли ядерна зброя вибухає на Землі, тоді велика кількість енергії вивільняється у вигляді рентгенівських променів. Ці промені перегрівають атмосферу, внаслідок чого вона вибухає, перетворюючись на вогняну кулю. Саме це створює характерну грибоподібну хмару", — каже науковий співробітник Університету Теессайд Майкл Малвіхілл.

Але в космосі немає атмосфери. Тому під час вибуху ядерної бомби в космосі не утворюється грибоподібних хмар та ударних хвиль. Однак це не означає, що наслідки будуть менш жахливими.

"У космосі під час ядерного вибуху вивільняється величезна кількість енергії у вигляді рентгенівського і гамма-випромінювання, інтенсивних потоків нейтронів і субатомних заряджених частинок. Він також виробляє так званий електромагнітний імпульс, або ЕМВ", — каже Малвіхілл.

ЕМІ — це сплеск електромагнітної енергії; коли він взаємодіє з верхніми шарами атмосфери, він вириває з неї електрони, засліплюючи радарні системи, порушуючи зв'язок і виводячи з ладу системи електропостачання.

Після вибуху навколо Землі утвориться радіаційний пояс, який зберігатиметься протягом кількох місяців, а може навіть і років. Точно на це питання ніхто відповісти не зможе. Радіація абсолютно точно зашкодить супутникам на орбіті планети, а також становитиме величезну небезпеку для астронавтів на МКС.

"Електромагнітний імпульс виведе з ладу енергетичні системи на МКС, що, по суті, знищить системи життєзабезпечення станції. Астронавти також зазнають впливу високого рівня радіації", — розповідає вчений.

Космос стає дедалі більш переповненим супутниками — зараз на низькій навколоземній орбіті перебуває близько 10 000 супутників, і ще десятки тисяч планують запустити найближчими роками. Це значно підвищує ставки на використання ядерної енергії в космосі, оскільки ми все більше залежимо від систем, які виводимо на орбіту.

Крім цього, страшним і водночас захопливим наслідком від ядерного вибуху на орбіті можуть бути яскраві аврори, які будуть простягатися на величезні відстані і триватимуть упродовж кількох днів.

Космічні випробування ядерних бомб в історії

Під час холодної війни світові наддержави випробували ядерні бомби майже у всіх можливих сценаріях: на суходолі, під водою, у горах.

Не дивно, що випробування ядерної зброї дісталися і до космосу. Загалом США провели п'ять космічних ядерних випробувань у космосі. Малвіхілл зазначає, що найвідоміше відбулося 9 липня 1962 року неподалік від Гаваїв.

У рамках проєкту Starfish Prime ядерна бомба була запущена на 400 км вгору над островом Джонстон, а потужність вибуху становила 1,4 мегатонни. Це приблизно в 100 разів потужніша, ніж підірвана бомба в Хіросімі.

Електромагнітний імпульс від вибуху виявився настільки сильним, що поставив під загрозу секретність випробувань, що проводяться. На Гаваях, розташованих за 1450 км від місця детонації, відключилися вуличні ліхтарі та перестали працювати телефонні лінії.

Аврори, що послідували за вибухом, простяглися через весь Тихий океан і трималися впродовж кількох годин.

Важливо Ядерні погрози та ядерна відповідь: атомна зброя США у Варшаві проти зброї Путіна в Білорусі

"На той момент у космосі перебувало близько 22 супутників, з яких близько третини було виведено з ладу", — зазначає вчений.

Серед постраждалих супутників також був перший в історії супутник телевізійного зв'язку Telstar 1. У той час він був маяком технологічного розвитку США, поки вибух не вивів його з ладу лише через 7 місяців після виходу на орбіту.

У наступні роки було ухвалено рішення більше не експериментувати з ядерними вибухами в космосі, що пізніше переросло в Договір про космос (ДКК).

Документ був підписаний 1967 року США, Великою Британією та СРСР і закликає використовувати космос лише в мирних цілях. Світ зітхнув із полегшенням і протягом наступних 60 років продовжував використовувати космос для таких приємних речей, як астрономія, космічні станції та WiFi. То що ж змінилося?

Чутки про зміну ситуації з орбітальною безпекою почали з'являтися, коли на початку цього року голова комітету з розвідки Палати представників США Майк Тернер виступив із туманним попередженням про "серйозну загрозу національній безпеці", яка походить від Росії.

Після цього новинні видання почали повідомляти, що йдеться про можливу "ядерну зброю в космосі".

Але, як показав проєкт Starfish Prime, ядерна зброя в космос є невибірковою, тобто будь-який ядерний вибух завдасть Росії такої самої шкоди, як і її союзникам, а також противникам.

"Вибух не просто виведе з ладу Starlink. Він виведе з ладу і китайські супутники, і всі інші", — підкреслює експерт.

Інша можливість, вважає Малвіхілл, полягає в тому, що країни можуть розробити "глушилки" з ядерним двигуном. Іншими словами, не бомбу, а щось, що використовує ядерну енергію для генерації сигналу, який може порушити роботу інших супутників, а не знищити їх.

Однак у кінцевому підсумку все це може виявитися не більше ніж геополітичною грою.

"Стримування — це мета, яку переслідують ті, хто намагається переконати весь світ у тому, що ніколи не станеться. Я думаю, що в цьому, ймовірно, і полягає вся суть", — підсумував учений.