Щодо фортифікацій. Це не працює так, як вважають цивільні
Щодо фортифікацій. Це не працює так, як вважають цивільні

Щодо фортифікацій. Це не працює так, як вважають цивільні

Блогер, військовий журналіст та військовослужбовець ЗСУ Серж Марко (Олександр Карпюк) пояснив основні хибні уявлення про фортифікації

Фортифікації. Це вже настільки забембана тематика, що вже вкурвлює.

І так, відразу скажу, люди які іноді заявляють що в якоїсь області немає фортифікацій, вони якби не завжди праві. Це я вам як аеророзвідник кажу. Бо було вже в нашому районі коли казали що не було фортифікацій, а я над ними потім кожен день літав. Але не всі аеророзвідники, і можливість окинути оком сектор в 10 квадратних кілометрів, є не у всіх, щоб прикинути що тут робилось, що тут не робилось, а що будуть зараз.

Так ось. Нюанси.

В деяких місцях де йдуть активні дії зробити добротні фортифікації майже неможливо. Бо на руках бійців ти бетонні плити та інші будівельні матеріали не затягнеш. Сучасний фронт — це місце де на 12-15 км літають fpv, в повітрі одразу пару десятків крил, а БМ-21 працюють 2-3 машинами. Біля нашого бліндажа почали копати лінію оборони, і в нас тепер на полі є все, і УМПК, і 152-мм, і касети під ногами. Ходимо, обходимо нерозриви, на сусідньому полі засипали взагалі мінами все. Розумію що кричати про необхідність фортифікацій, та викликатися робити фортифікації в таких умовах — це дещо різне, але ми ж у фейсбуці, ми за прості рішення.

Коли лінія оборони йде через населений пункт, то як правило там фортифікації вже не копають, бо їх роль виконують будівлі. Які раз**бують так же, як і підготовлені укріплення. Але там є можливість перейти в сусідню будівлю, вибити собі пару амбразур, мішків з піском і поїхали знову.

Крім фортифікацій потрібно обладнання та люди. Тому що фортифікаційні споруди повинні бути обладнані амбразурами, розставлені вогневі засоби, протягнутий зв'язок, зроблена карта мінних полів і т.д. Фортифікації працюють тільки тоді, коли там є люди які їх захищають. Це не працює так, як вважають цивільні, ну викопали там окопи, кинули, якщо треба — заскочив і відразу воюєш. Ні, там треба зброя, люди, і багато чого. Тобто фортифікації теж вимагають ресурсу, який в нас обмежений. І ми не можемо ними обкопатись по всій країні, бо для того, щоб це працювало, нам просто не вистачить зброї і людей. Яких зараз не вистачає, щоб підготувати лінії оборони на вже очевидних ділянках.

Якщо фортифікації не обороняти, то вони швидко стануть ворожими фортифікаціями. І вже будуть працювати проти нас. Як приклад — Очеретино. Це на нашому напрямку була сама захищена ділянка. Висота обкладена бетоном, амбразури які тримають великі сектори звичайними кулеметами, але не вийшло втримати її, і ось, тепер вже ці всі фортифікації працюють проти нас на цьому напрямку. Тобто якщо у вас немає людей, щоб ці фортифікації утримати — то завтра це вже будуть ворожі фортифікації.

Ну і ітогове.

Якби там не було, Харьків біля кордону з РФ, і до таких міст фортифікації повинні копатись базово. Фортифікації — це лише один з засобів, які полегшать твою оборону. Крім них повинні бути встановлені камери нагляду за основними ділянками, підтягнута електрика та звʼязок на позиції, організована логістика та місце зберігання техніки, а на складах повинно лежати обладнання, яке будуть потребувати лінії оборони.

Так, фортифікації це не вундервафля і не гарантія того що ці позиції не перейдуть у руки ворогу. Але якщо в нас досі це не набуло системи, то пора це зробити. 10 років воюємо все ж таки. Швидко копати те що треба, з потрібним обладнанням на потрібних ділянках — це скіл який нам потрібен. І до цього прийдеться долучати цивільне суспільство, без цього ніяк.

Джерело: допис Марко в Facebook

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.

Теги за темою
Збройні сили України
Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader