Куди поділась перша лінія оборони на Харківщині та хто відповідав за фортифікацію: відповідь голови ОВА

За словами Олега Синєгубова, адміністрації доводиться коригувати плани будівництва через постійні обстріли росіян.

Після початку наступу російської армії на Харківщину 10 травня, Сили оборони України відступили на декілька кілометрів вглиб території. За кілька днів війська РФ окупували десяток прикордонних сіл, перш ніж їх просування пригальмували українські захисники.

Про те, чому окупантам вдалося швидко прорвати першу лінію оборони ЗСУ і хто відповідав за будівництво фортифікаційних споруд на Харківщині, розповів голова ОВА Олег Синєгубов в інтерв'ю BBC.

"Щодо фортифікацій, то існує кілька ліній оборони. Вони діляться між собою по наближеності до або держкордону, або до лінії зіткнення. Ми будували третю лінію оборони, подекуди – другу. Все залежить від кілометражу до лінії зіткнення чи кордону. Перша лінія і основна частина другої – це безпосередньо відповідальність Збройних сил і тих військових частин, які заходять на ці позиції", – пояснив Синєгубов.

Він додав, що зведення фортифікаційних споруд з бетону за допомогою великої будівельної техніки на першій лінії оборони було неможливим через постійні обстріли з боку росіян.

"Коли ми будували по факту другу-третю лінію, яка віддалена від лінії кордону чи фронту, на 10-15-20 і навіть 30 км, то ворог бив і знищував нашу техніку. У нас понад 30 одиниць техніки - цивільної будівельної - знищено, 4 людини загинули, більше 15 – поранення. Це ті наші цивільні підрядники, харків'яни, які виконували роботи на відповідних напрямках", – зазначив очільник ОВА.

Він наголосив, адміністрація області відповідала лише за ті роботи, які були їй доручені Міноборони, і не залучалася до перевірок оборонних рубежів першої та переважної частини другої лінії, які військові будували своїми силами.

Відповідаючи на питання, чи наблизилися вже окупанти до споруд, які будувала Харківська ОВА, Синєгубов зазначив, що "все досить умовно", але подекуди на цих оборонних рубежах вже стоять українські бійці.

Він додав, що будівництво частини об'єктів мали завершити до 30 квітня, а інші споруди планували завершити до 1 червня.

"Але це [терміни будівництва – ред.] є досить умовним. Бо в нас є позиції, де ми не можемо будувати і переносимо терміни, бо там постійні обстріли. Тому ми свої плани коригуємо. Там, де в нас немає обстрілів і проведено розмінування, то там завдання з фортифікацій, які перед нами були поставлені, вже завершені і виконані повністю", – пояснив Синєгубов.

Він не уточнив, які саме типи споруд будувалися на другій і третій лінії оборони, але наголосив, що для запобігання певним маніпуляціям всі будівельні роботи проходили за проєктами міністерства оборони.

"Ми – лише виконавці і замовники робіт. План-схеми, місце розташування, що саме має бути, який бетон, які конструкції – все це розробляло в проєкті міністерство оборони. І ми це все зводили, звичайно, під наглядом військових інженерів", – зазначив Синєгубов.

Нагадаємо, Боррель прокоментував наступ на Харківщині. Високий представник ЄС назвав причину можливих великих змін на лінії фронту, ціною яких може стати втрата багатьох життів.

Читайте також провідні новини дня:

• Росія відкрила новий фронт: що про це кажуть на Заході та чи вбачають небезпеку для Харкова
• Закон про мобілізацію: кому з чоловіків і за яких умов можна буде виїхати за кордон – що зміниться від 18 травня
• Путін звільнив Шойгу: які є "підводні камені" та що зміниться на полі бою