Як будували перші станції київського метро: унікальні архівні кадри з-під землі

Будівництво київського метрополітену стартувало в далекому 1949 році. Проходка тунелів супроводжувалася постійними ускладненнями, через які виникли суттєві відставання в графіках виконання робіт.

Лише у листопаді 1960 року в Києві урочисто було відкрито першу чергу метрополітену, яка включала п’ять станцій: "Дніпро", "Арсенальна", "Хрещатик", "Університет" і "Вокзальна". Саме тоді зародилася сучасна "червона" лінія столичної підземки.

Редакція "Телеграфу" вирішила показати своїм читачам рідкісні архівні відеоролики, на яких зображені роботи з будівництва першої черги київського метрополітену.

Так, уперше про підземний рейковий тунель у Києві заговорили ще в 1880-х роках, проте депутати міської думи відхилили цей проект через його дорожнечу. Про будівництво підземки в місті згадували і в 1916-х і в 1918-х роках, але далі розмов справа не зайшла.

Лише в 1936-38 роках плани з будівництва метро в Києві набули правдоподібності і навіть почалися попередні роботи, які припинилися з початком Великої Вітчизняної війни.

Реальне будівництво метрополітену почалося лише в 1949 році. Проходка тунелів супроводжувалася постійними складнощами — заважали своєрідний рельєф місцевості, затоплення, які розмивали підземні пласти, та інші непередбачувані обставини. Через це виникли суттєві відставання в графіках виконання робіт.

Влітку 1949 року метробуд заклав перші шахти, а перші з’єднання тунелів — між станціями "Хрещатик" та "Арсенальна" — відбулися у грудні 1951 року. Останні з’єднання тунелів на першій пусковій ділянці відбулися у травні 1959 року між станціями "Вокзальна" та "Університет".

Важким завданням для метробудівників була споруда проміжного вестибюля станції "Арсенальна", яка стала найглибшою станцією метро у світі — 105,5 метра. Її будували за лондонським типом — із підземним вестибюлем, який споруджували на поверхні і потім чотири місяці поступово опускали на 50-метрову глибину.

Крім того, в 1954 році фінансування будівництва Київського метрополітену на деякий час призупинили.

На початку 1958 року було оголошено конкурс на найкращі проекти станцій та створено комісію з розгляду конкурсних робіт. У липні цього жроку відкрилася виставка колективних проектів, де було представлено 80 робіт.

З них було обрано п’ять найкращих, які і були втілені під час будівництва станцій "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна" та "Дніпро", які увійшли до першої черги будівництва Київського метрополітену.

При будівництві тунелів першої черги було використано 660,4 тис. кубометрів бетону та залізобетону, на облицювання станцій та вестибюлів пішло близько 7300 м² граніту та мармуру.

І ось, 6 листопада 1960 року було відкрито першу чергу Київського метрополітену — ділянку Святошинсько-Броварської лінії завдовжки 5,2 км із п’ятьма станціями від "Вокзальної" до "Дніпра".

Кадри з місця грандіозного будівництва першої черги Київського метрополітену було опубліковано у соцмережі.

Дивлячись на архівну хроніку, стає зрозуміло, наскільки масштабним було будівництво і скільки тяжкої людської праці було вкладено у створення столичної підземки.

У матеріалі використано інформацію з Вікіпедії.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядала Дарниця у Києві понад 120 років тому. Перша згадка Дарниці в писемних джерелах датується 1509 роком, а вже на початку минулого століття ця місцевість перетворилася на одне з найкращих дачних селищ, завдяки сосновим лісам та чистому повітрі.