Телескоп Вебб побачив туманність Оріона в новому світлі: зроблено важливі відкриття

Хоча туманність Оріона вивчають уже давно, нові деталізовані зображення космічного телескопа Вебб показали цей регіон утворення нових зірок у новому світлі. І це дозволило астрономам уже зробити кілька важливих відкриттів. Результати дослідження опубліковані в журналі Astronomy & Astrophysicals, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Туманність Оріона розташована на відстані 1500 світлових років від нас і є найближчим до нас великим регіоном космосу, де виникають нові зірки та існують новонароджені зірки. Телескоп Вебб зробив нові фотографії туманності Оріона з безпрецедентною деталізацією. Зокрема, астрономи більш детально побачили гребенеподібне утворення з газу і пилу, відоме як перемичка Оріона.

За словами астрономів, нові знімки дали змогу поліпшити розуміння заплутаних і хаотичних умов, які супроводжують появу нових зірок. Ці фотографії настільки деталізовані, що їх вивчатимуть ще багато років. Вчені вивчили лише невелику частину даних, та це вже зробили кілька важливих відкриттів.

Нові зірки народжують унаслідок стиснення надщільних хмар із газу та пилу. Це призводить до створення протозірки, оповитої залишками газу та пилу. Ці новонароджені зірки потім накопичують матерію допоки їхня маса не збільшиться настільки, щоб у ядрі почався термоядерний синтез водню з гелієм. Так починають життя зірки на головній послідовності. Так само почалося життя і нашого Сонця.

Але надщільні хмари газу та пилу мають різний розмір або масу, і не всі вони руйнуються одночасно. Тому процес зореутворення є заплутаним, тому що області зореутворення містять зірки різної маси на різних стадіях розвитку, хоча вони все ще перебувають у своїй хмарі, а тому відбувається безліч різноманітних фізичних і хімічних процесів, що впливають один на одного.

Одним із найважливіших аспектів розуміння газу і пилу в міжзоряному середовищі є фізика областей фотодисоціації (PDR). Хімія і фізика PDR визначаються тим, як ультрафіолетове випромінювання гарячих молодих зірок взаємодіє з газом і пилом.

У туманності Оріона це бомбардування випромінюванням створює такі структури, як перемичка Оріона, яка, по суті, є краєм великої бульбашки, вирізаної деякими масивними зірками, що живлять туманність. Під час дослідження астрономи виявили більш складну структуру, ніж вони спочатку думали.

Астрономи не тільки більш детально побачили структуру перемички Оріона, а й спектр світла від неї дозволив визначити, як змінюється хімічний склад цієї структури. Річ у тім, що хімічні елементи поглинають і випромінюють світло характерних довжин хвиль. Це дало змогу вченим побачити, як змінюються температура, щільність і напруженість радіаційного поля в туманності Оріона.

Науковці також вирішили давню проблему туманності Оріона, а саме різку зміну викидів пилу в перемичці Оріона, походження якої не вдалося пояснити. Дослідження показало, що ця зміна була результатом руйнування структури випромінюванням масивних молодих зірок.

Як уже писав Фокус, нова теорія квантової гравітації вирішує головну загадку космології. Вчені вважають, що рішення загадки розширення Всесвіту криється в квантових ефектах.

Також Фокус писав про те, що вчені розповіли, як відбувається переміщення нашої галактики у Всесвіті і чи може вона обертатися навколо іншого об'єкта.