Точка зустрічі Всесвітів. У реліктовому випромінюванні виявлено аномалію: вчені не знають, що це

У реліктовому випромінюванні, що залишилося після Великого вибуху, виявлено велику і дуже холодну пляму. Астрофізики не можуть точно пояснити її виникнення, але є кілька припущень, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Реліктове випромінювання

Реліктове випромінювання виникло приблизно через 380 тисяч років після народження Всесвіту. У той час космос був приблизно в мільйон разів меншим, ніж зараз, і його температура становила приблизно 10 тисяч Кельвінів (9700 градусів Цельсія). Таким чином весь газ у космосі перебував у стані плазми. У міру розширення Всесвіту плазма охолоджувалася і ставала нейтральною. При цьому виник потік розпеченого світла. За минулі мільярди років це світло охололо, і його температура знизилася до приблизно 3 Кельвінів (мінус 270 градусів Цельсія). Таким чином випромінювання перемістилося в мікрохвильовий діапазон електромагнітного спектра.

Аномальна холодна пляма

Реліктове випромінювання є майже повністю однорідним, але є невеликі відмінності в температурі, і вони виглядають як плями різної форми та розміру. Наразі в реліктовому випромінюванні виявлено багато холодних плям, але одна виділяється на тлі інших. Вона має величезний розмір і занадто низьку температуру. За оцінками вчених, ця пляма приблизно на 70 мікрокельвінів холодніша, ніж у середньому інші холодні плями. При цьому вона велика: її розмір оцінюють у 5 градусів у поперечнику. Це можна порівняти з тим, якби на небі розмістили в ряд 10 повних Місяців. Зазвичай холодні плями в реліктовому випромінюванні мають розмір менше 1 градуса.

Уперше цю аномальну холодну пляму виявили ще на початку 200-х років, але відтоді астрофізики ламають голову над тим, звідки вона взялася і що це взагалі таке. Вчені вважають, що на підставі розуміння фізики раннього Всесвіту, ця пляма не могла з'явитися випадково. У будь-якому разі, це надзвичайно рідкісне явище.

Звідки взялася ця аномалія?

Хоча суперечки з приводу дивної холодної плями в реліктовому випромінюванні тривають, у астрофізиків є деякі припущення, які можуть пояснити її існування. Найголовніша гіпотеза свідчить, що поява дуже холодної і дуже великої плями пов'язана з гігантською космічною порожнечею. Вона знаходиться між Землею і реліктовим випромінюванням у цьому напрямку. Космічні порожнечі або войди являють собою ділянки майже порожнього простору. Але вони, як вважають вчені, впливають на світло реліктового випромінювання тому, що ці порожнечі розвиваються.

Коли світло реліктового випромінювання вперше потрапляє в порожнечу, воно отримує трохи енергії під час переходу з космосу з високою щільністю в космос із низькою щільністю. Саме таке середовище є у війдах. Якби Всесвіт був статичним, то світло втратило б еквівалентну кількість енергії, коли вийшло б на інший бік. Але оскільки войди змінюються, коли світло вперше входить, порожнеча може бути відносно маленькою і неглибокою, а на той час, коли світло йде, порожнеча стає великою і глибокою.

Точка зустрічі двох Всесвітів

Таким чином, гігантська порожнеча потенційно могла б пояснити виникнення холодної плями, але є одна проблема: вчені не впевнені, чи існує насправді гігантський войд у цьому напрямку. Навіть якщо в цьому напрямку існує величезний войд, то незрозуміло, чи може він суттєво вплинути на випромінювання, щоб створити аномальну холодну пляму.

Тому існує гіпотеза, що ця холодна пляма може бути залишковою точкою перетину нашого Всесвіту і сусіднього Всесвіту. Наразі астрофізики продовжують пошуки відповідей про природу загадкової холодної плями в реліктовому випромінюванні.

Як уже писав Фокус, по Землі вдарить найсильніша сонячна буря за 165 років. Очікується, що потужні сонячні бурі можуть істотно порушити роботу супутників зв'язку, і від них може навіть постраждати космічний телескоп Хаббл.

Також Фокус писав про те, що дослідники припускають, що Чумацький Шлях перебуває в гігантській порожнечі, розмір якої оцінюють у 2 млрд світлових років. Але такої порожнечі не повинно існувати, згідно з нинішніми уявленнями про Всесвіт.