Дослідники запропонували розробляти відходи гірничодобувної промисловості.
У Південноафриканському басейні Вітватерсранд може міститися "невидимого золота" на 24 млрд доларів, пише IFLScience.
Ще наприкінці 19 століття Вітватерсранд, який розташований у Південній Африці, був місцем найбільшої золотої лихоманки. Видобуток золота в цьому регіоні був настільки великим, що посприяв заснуванню Йоганнесбурга. Згідно з оцінками деяких експертів, до 40% усього золота у світі було видобуто у Вітватерсранді, залишивши після себе неймовірний обсяг відходів гірничодобувної промисловості, відомих як "хвости".
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
26-річний металург із Зімбабве, доктор Стів Чінгвару опублікував дослідження, яке засвідчило, що 6 млрд тонн відходів навколо рудників Йоганнесбурга можуть містити в собі до 460 тонн так званого "невидимого золота".
Річ у тім, що золото не завжди виглядає як блискучі самородки. Іноді, невеликий об'єм дорогоцінного металу укладений всередині інших мінералів, тому залишається невидимим. Саме це і називають невидимим золотом.
Після підрахунку невидимого золота, дослідник вирішив відшукати спосіб видобутку цього незліченного багатства.
"Через низький вміст золота у хвостосховищах їх раніше ніхто не брався розробляти. Але тепер, коли видобуток виснажив більшу частину багатих концентрацій золота, добувати його стає неможливо — деякі шахти вже досягли глибини 4 км. Тому пошук золота в джерелах із низькою концентрацією золота стає дедалі привабливішим", — каже Чінгвару.
"Зазвичай у процесі такої розробки зараз вдається отримати лише 30% золота. Тому у своєму дослідженні я поставив собі питання, як дістати 70%, що залишилися, і безпечно видалити їх з піриту", — додає вчений.
Річ у тім, що наявні способи розроблення хвостосховищ не тільки неефективні, а й можуть бути небезпечними для довкілля.
"Коли сульфіди окислюються, вони починають виробляти сірчану кислоту, а коли вона потрапляє в ґрунтові води, це ще більше збільшує рухливість деяких токсичних елементів. У деяких частинах Йоганнесбурга люди бояться, що їхня вода вже забруднена токсинами з шахт, які утворюються у хвостосховищах", — додає Чінгвару.
За його словами, якщо ж взятися за переробку піриту, тоді усунеться основна проблема кислотних дренажів шахт, а також буде й економічна вигода. У процес також можна буде отримувати такі додаткові цінні продукти, як мідь, кобальт і нікель.
Крім цього, дослідження показало, що у хвостосховищах Йоганнесбурга зараз міститься золота приблизно на суму 24 млрд доларів. Питання полягає тільки в тому, чи буде запропонований метод видобутку достатньо дешевим, щоб видобувати золото та отримувати надприбуток.
Нагадаємо, науковці розповіли, скільки існує золота у світі та скільки ще можна видобути. Щороку видобувають від 2,756 до 3,307 тонни золота, водночас майже 30% усієї кількості походить із шахт Південної Африки.