У столиці проходять зйомки фільму про данця, який створює у Києві терапевтичний сад

Режисерка Ганна Ярошевич розпочала роботу над своїм другим повнометражним документальним фільмом «Все йде шкереберть». Про це повідомив на своїй фейсбук-сторінці продакшн Eleron Pictures, у співпраці із яким режисерка створюватиме свою картину. Цю інформацію у коментарі «Детектору медіа» підтвердила авторка майбутньої стрічки.

«Фільм розповість про те, як останні два роки данський урбаніст Мікаель живе у воєнному Києві. Попри діагноз РДУГ, він активно бореться з тривогою, що посилюється на тлі російських атак. Мікаель прагне створити перший в Україні терапевтичний сад для людей з ПТСР, але на шляху до цього він зіштовхується з бюрократією, фінансовими труднощами та особистими демонами», — йдеться у дописі Eleron Pictures.

У коментарі нашій редакції Ганна Ярошевич розповіла, як у неї виникла ідея фільму та на якій стадії зараз перебуває проєкт.

За словами Ганни, Мікаель вже два роки живе у Києві на Подолі, як і вона, і за цей час він став місцевою знаменитістю.

«Я проявила ініціативу і написала йому в інстаграмі, коли прочитала в інтернеті, що він буде створювати перший в Україні терапевтичний сад для людей, які страждають на посттравматичний стресовий розлад та інші психічні розлади. Мене дуже зацікавила ця ідея і загалом тема психічного здоров'я українців під час повномасштабної війни. Думаю, моя майбутня стрічка стане не лише фільмом-спостереженням за Мікаелем, але й певним дослідженням цієї теми», — розповіла режисерка.

Як і німець-еколог Мішель Якобі, який був героєм її дебютної повнометражної кінокартини «Май далеко — май добре», Мікаель також іноземець, який мешкає в Україні. Втім, як каже Ганна, вони дуже різні.

«Герой мого попереднього фільму — більш закрита людина, ближча до природи та тварин, і у нас пішли роки на те, щоб вибудувати з ним дружні стосунки, щоб він нас впустив у своє особисте життя. У Мікаеля є РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності. — ДМ), його увага часто розпорошена між різними справами, йому складно зосередитись на чомусь одному, тому іноді треба докладати зусилля, щоб сфокусувати його увагу, — розповіла документалістка. — Крім цього, у минулому Мікаель був телеведучим, вів передачу про урбанізм на данському ТБ, тому звик до камери та до уваги. Він також розумів, що йому потрібна підтримка у реалізації його проєкту терапевтичного саду, і що більше людей про це знатиме, то більше шансів, що проєкт буде реалізований».

Ярошевич додала, що наразі у команді проєкту разом з нею є продюсерка Катерина Пташка (під час створення попереднього фільму Ярошевич вона була режисеркою монтажу) та два оператори. З українського боку опіку над проєктом взяв продакшн Eleron Pictures, де працює продюсерка Олександра Братищенко, також проєкт вже має норвезького копродюсера.

Читайте також: У Києві презентували фільм про міністра МВС, який загинув під час авіатрощі у Броварах

«Сад, який будує Мікаель, буде розташований біля психіатричної лікарні ім. Павлова у Києві. Зараз більше 100 українських військових, які повернулись з фронту, проходять там лікування. Насправді цей сад має бути відкритий за тиждень, але наймовірніше, що цього не відбудеться через складнощі української бюрократії, відсутність фінансування, власні проблеми Мікаеля. Наразі ми спостерігаємо за розвитком подій, але передчуваємо, що після відкриття саду ця історія не закінчиться», — каже режисерка.

Ганна Ярошевич здобула ступінь бакалавра з журналістики в Україні, а також ступінь магістра з креативних медіа в Сассекському університеті. Навчаючись у Великій Британії, працювала фрилансеркою, створювала і монтувала відео для ТБ та незалежних кінопроєктів. У 2014 році Ганна повернулась в Україну і почала співпрацю із творчим об’єднанням «Вавилон’13». Режисерка створила 10 короткометражних документальних фільмів, деякі з них були обрані для програм національних кінофестивалів та показів у кінотеатрах.

У 2021 році під час Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбулася світова прем’єра дебютної повнометражної кінокартини режисерки Ганни Ярошевич «Май далеко — май добре». Стрічка брала участь у конкурсній програмі DOCU/Україна та здобула премію імені Андрія Матросова.

Раніше Хрещатик писав: Ця війна страшніша за Другу світову — історія 85-річної квіткарки, яку знає Оболонь та яка пережила приліт "Кинджалу"