Литовський журналіст та волонтер Міндаугас Йошунас вирішив долучитися до лав ЗСУ як парамедик-доброволець. Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Я хотів би зробити коротку заяву. Те, що я зараз скажу, може когось здивувати, а для когось не стане великою несподіванкою. Я вирішив піти в армію. І пройти курси, щоб допомагати парамедикам на фронті», — йдеться в дописі.
Він наголосив, що до цього рішення його спонукала загибель парамедикині та журналістки Ірини «Чека» Цибух.
«Нема "Чеки" — тепер буду я. Смерть цієї Героїні спонукала мене до мобілізації. Служба на фронті — це більше про життя і надію, ніж про смерть і біль. Навіть коли доводиться залишати цей світ, мова йде про життя. Чому? Тому що своєю службою на фронті ти рятуєш життя незліченної кількості людей, а що може бути прекраснішим, ніж дарувати життя людям щодня. Кожне врятоване життя варте кожної хвилини, проведеної на фронті», — сказав Міндаугас Йошунас.
Він висловив вдячність українцям за підтримку, а також зауважив, що хоче залишатись жити в Україні та сподівається, що його дружиною стане українка.
Про наступні етапи проходження військової служби журналіст пообіцяв повідомити згодом.
Зазначимо, що з початку повномасштабного російського вторгнення Міндаугас Йошунас волонтерив і допомагав збирати гроші для української армії. У травні 2024 року він також став амбасадором реабілітаційного центру «РеабіЦентр».
Напередодні з Іриною попрощалися у Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві. Згодом похоронна процесія перемістилася на майдан Незайлежності, де зібрались більше сотні людей. Під час прощання люди виконали пісні зі списку, який раніше визначила сама парамедикиня.
У понеділок, 3 червня, її поховали на Личаківському кладовищі у Львові.
З 2015 року Ірина Цибух їздила на Донбас як військова парамедикиня, була бойовою медикинею у складі добровольчого батальйону «Госпітальєри», який займається медичною евакуацією військових у гарячих точках на лінії фронту. У лютому 2022 року вона долучилася до добровольчого батальйону і зайняла позицію старшої екіпажу.
- Читайте також: «Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим»: брат Ірини Цибух опублікував її прощальний лист
Фото: Міндаугас Йошунас/фейсбук
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.