Де динозаври кочували понад 200 млн років тому: пам’ятка пролила світло на втрачену екосистему

Скам’янілості дозволили дослідникам реконструювати складну екосистему, у якій великі морські рептилії ділили воду з різними рибами та акулами, тоді як значна популяція динозаврів оселилася на островах.

Завдяки пам’ятці викопних решток "унікального значення" вчені пролили світло на втрачену доісторичну екосистему, де ранні динозаври кочували понад 200 млн років тому.

Про це повідомляє Newsweek.

Група палеонтологів описала та проаналізувала скам'янілості в Лаверноку на південному узбережжі Вельсу – однієї з країн, що входять до Сполученого Королівства. Відповідне дослідження було опубліковане к Proceedings of the Geologists' Association.

Ці пласти скам'янілостей датуються тріасовим періодом, який тривав приблизно 252-201 млн років тому. Саме в цей період вперше з'явилися динозаври.

"Кісткові ложа там відомі від 19-го століття, але їх ще належить дослідити сучасним палеонтологам. Ми сподівалися офіційно зафіксувати геологічні шари та глибше зрозуміти викопну фауну – якою була місцева екологія 200 мільйонів років тому", – розповів провідний автор дослідження з Брістольського університету у Британії Оуайн Еванс.

Спочатку Еванс і його колеги проводили польові дослідження в Лаверноку, намагаючись визначити точне розташування кісткового ложа та зібрати зразки.

Під час польових робіт команда виявила не лише пласти скам’янілостей, про які писали вчені 19 ст., а й вторинний пласт із іншим набором останків тварин та геологічного типу.

Перебуваючи в полі, дослідники також зібрали дві "значущі" скам’янілості, сказав Еванс. Першою була остеодерма (свого роду лускатий панцир) плакодонта – різновиду вимерлої морської рептилії. Другою була кістка латикуму – стародавньої групи риб, деякі види якої збереглися досі.

"Обидві ці скам’янілості є дуже рідкісними у Великій Британії, тому вони додають унікальної важливості фауні скам’янілостей Лавернока", – сказав Еванс.

Другий етап дослідження проводився в лабораторії та в колекціях Національного музею Вельсу (NMW).

"У лабораторії я обробив зразки, зібрані в полі, і витягнув крихітні мікрофосілії, запечатані в скелі. Ці скам’янілості включають зуби, луску та кістки акул і риб. Дивлячись на мікрофосілії, ми можемо повністю пояснити всіх тварин, які жили в цьому мілководному морі під час ретійського періоду, який є останнім періодом тріасу. У колекціях NMW я зробив повний перелік усіх скам’янілостей, зібраних у Лаверноку, деякі з яких датуються 1870-ми роками", – розповів автор дослідження.

Деякі з цих скам’янілостей було помилково ідентифіковано, зокрема великий хребець, який був занесений до каталогу як належний амфібії, але насправді він може походити від травоїдного динозавра, відомого як платеозавр. Цей динозавр є предком зауроподів – групи, до якої входять найбільші наземні тварини, які коли-небудь ходили по Землі.

Дослідник також зміг ідентифікувати інший хребець і кістку пальця хижого теропода – групи хижих динозаврів.

"Скам’янілості, хоч і фрагментарні, але дуже значущі, оскільки вони належать одним із найдавніших динозаврів, які ходили біля берегів Великої Британії. Було також багато інших шматків кістки, які, ймовірно, були шматками матеріалу динозаврів, але не були достатньо повними для точної ідентифікації", – розповів Еванс.

Результати дослідження вказують на те, що Лавернок-Пойнт містить щільний шар кісток, датований ретійським періодом – часом, коли цей регіон на території сучасної Британії складався з тропічного архіпелагу островів у теплому мілкому морі.

Скам’янілості дозволили дослідникам реконструювати складну екосистему, у якій великі морські рептилії ділили воду з різними рибами та акулами, тоді як значна популяція динозаврів оселилася на островах.

"Іноді сильні шторми затягували кістки цих тварин до зони припливів і відкладали їх у мул. Той факт, що ми знаходимо так багато кісток динозаврів у морських родовищах, свідчить про те, що їх було достатньо багато на навколишній території, тому їх кістки часто змивало в море", – розповів дослідник.

"Обсяг скам’янілостей динозаврів у Лаверноку говорить нам про те, що до кінця тріасу кілька груп цих тварин жили на всьому архіпелазі. Травоїдні предки великих тулубих довгошиїх зауроподів могли досліджувати місцеву флору, уникаючи при цьому хижих тероподів", – додав Еванс.

Судячи з розміру деяких знайдених дослідниками кісток, деякі з цих динозаврів були досить великими – не зовсім такими гігантами, як еволюціонували пізніше, але все ж значними.

"Декілька видів відомі з тріасу Південного Вельсу, але скам’янілості Лавернока вказують на тварин, які трохи більші, ніж будь-які раніше знайдені тварини, і це дуже цікаво. Скам’янілості динозаврів тріасового періоду – рідкість не лише у Великій Британії, а й у всьому світі", – зазначив провідний автор дослідження.

• Дурень чи розумник: вчені відповіли, чи був гігантський тиранозавр кмітливим, як гадали раніше
• Вчені виявили найдавнішого предка павуків і скорпіонів, який жив майже 500 млн років тому – фото
• Археологи розкопали гробницю: вона може належати сину імператора Китаю