Зірка СРСР із "Динамо" організував чемпіонський гол на першому Євро, а український дублер Яшина став своїм у Москві

У 1960 році збірна СРСР взяла участь у першому чемпіонаті Європи з футболу, і у складі тієї команди було лише п'ять представників не російських клубів – київські динамівці Юрій Войнов та Юрій Ковальов та зірки "Динамо" з Тбілісі Гіві Чохелі, Михайло Месхі та Заур Калоєв. А єдиним уродженцем України виявився майбутній відомий коментатор Володимир Маслаченко, котрий на той момент уже захищав ворота московського "Локомотива".

Пілотне Євро не користувалося популярністю на континенті і не зацікавило багато потових збірних. Більшість грандів, включаючи Англію, Італію, ФРН, Нідерланди та фіналіста ЧС-1958 Швецію, просто відмовилися від участі. Тож у відборі на перший чемпіонат Європи стартувало лише 17 команд. А у фінальний раунд виходили чотири.

Але збірна СРСР, яка зупинилася на останньому мундіалі на стадії чвертьфіналу, не збиралася упускати такої можливості і стартувала у кваліфікації з 1/8 фіналу. Першим суперником радянської команди під керівництвом Гавриїла Качаліна стала Угорщина, яку було розгромлено за сумою двох зустрічей з рахунком 4:1.

А у чвертьфіналі СРСР без боротьби пройшов Іспанію, оскільки вона просто не приїхала на перший матч. Говорили, що диктатор Франсіско Франко вимагав від тренерського штабу своєї збірної гарантій, що вони обов'язково обіграють "червоних". Але ніхто, звісно, не зміг їх дати, тому Франко взяв і не відпустив футболістів до Москви.

У фінальний раунд Євро-1960, який приймав Париж та Марсель, також відібралися господарі французи, Югославія та Чехословаччина, з якою СРСР зустрічався у півфіналі та не залишив шансів – 3:0.

А 10 липня на мокрому та тяжкому газоні паризького "Парк де Пренс" радянська команда у фіналі здолала Югославію з рахунком 2:1. Перед перервою Мілан Галич вивів балканців уперед, але Метревелі зумів зрівняти рахунок, а Лев Яшин зробив усе, щоб перевести зустріч у додатковий час.

Справа йшла до перегравання, оскільки післяматчевих пенальті тоді його не було, коли Віктор Понеділок головою влучив у ворота суперника і приніс Союзу перший і єдиний європейський трофей. Пізніше Понеділок зізнався, що для нього той гол на 113-й хвилині був найважливішим у кар'єрі: "Це був зірковий момент всього мого життя".

Основним гравцем тієї збірної СРСР був півзахисник київського "Динамо" Юрій Войнов, який вважався одним із найкращих правих хавбеків світу кінця 1950-х – початку 1960-х. У 1/8 фіналу Євро-1960 він забив гол Угорщині. А у "золотому" поєдинку з Югославією взяв участь у комбінації, яка призвела до переможного голу Понеділка.

"У додаткові 30 хвилин під безперервним дощем ми боролися за кожен м'яч, за кожен метр поля. В одній з атак югославів мені вдалося відібрати м'яч у Матуша і довгою передачею запустити у відрив Месхи. Мишко з флангу навісив у штрафний майданчик, куди вривався Віктор Понеділок. Воротар Відінич вискочив назустріч і вже було дотягнувся до м'яча, але Вітя не дарма славився вмінням грати головою – гол!", – згадував Войнов.

При цьому Войнов народився в Московській області, але його першою великою командою став пітерський "Зеніт", а 1956 року на запрошення Олега Ошенкова він перейшов до київського "Динамо". Хоча деякий час перехід до української команди був під питанням через інтриги московських клубів, які спочатку проґавили під носом такий талант, а потім не змогли зацікавити.

У результаті лише перед стартом сезону 1956 року Юрію дозволили грати за "Динамо", і він швидко прижився в Києві. У складі українського гранда Войнов, якого називали секс-символом радянського футболу, провів 178 матчів, а восени 1961 року допоміг киянам виграти їхні перші золоті медалі чемпіонату СРСР.

Після завершення кар'єри Войнов тренував різні українські команди, а у 90-х остаточно осів у Києві. 2003-го легендарний півзахисник помер у віці 71 року.

Ще один представник київського "Динамо" на Євро-1960 Юрій Ковальов також народився у Московській області. А єдиний сезон в українській команді провів саме 1960 року, після чого перебрався до російського ЦСКА. На чемпіонат Європи до Франції їхав як гравець запасу, і просидів обидва матчі на лаві. Трагічно загинув у 45 років, у 1979 році.

Єдиним уродженцем України у тій чемпіонській збірній СРСР був воротар Володимир Маслаченко, який народився на Дніпропетровщині. А свій шлях у великій футболі розпочинав у "Спартаку" з Кривого Рогу. Потім захищав кольори "Металурга" із Дніпра. А на чемпіонат 1960-го поїхав уже як футболіст московського "Локомотива".

При живому та здоровому Леві Яшині Маслаченку було практично нереально розраховувати на роль першого номера збірної, тому до Франції він вирушив запасним голкіпером і на поле так і не вийшов. Хоча за підсумками 1961-го Володимира в СРСР визнали "Воротарем року".

Після завершення футбольної кар'єри 1968-го Маслаченко пішов у журналістику і виявився ще й талановитим коментатором. Колишній голкіпер швидко став популярним серед телеглядачів і працював на центральних каналах Радянського Союзу, а потім і РФ аж до 2010 року, коли перестало битися серце чемпіона Європи.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що влада СРСР наплювала на перемогу "Динамо" у Кубку Кубків після страшної аварії: світ захоплювався киянами, а їх не зустріли в аеропорту.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!