Донори Трампа: що їх пов’язує з Росією
Донори Трампа: що їх пов’язує з Росією

Донори Трампа: що їх пов’язує з Росією

Донори Трампа: що їх пов’язує з Росією

«Дайте мені трохи ваших грошей. Правда. Я благаю вас дати мені гроші», — з такими словами колишній президент США Дональд Трамп звернувся нещодавно до потенційних донорів на фандрайзингу в Техасі. Захід був організований техаським нафтовим магнатом, і ціна за вхід для керівників нафтових компаній становила близько 250 тисяч доларів, повідомляє The Washington Post. В обмін на донати Трамп у разі перемоги пообіцяв нафтовим магнатам скасувати десятки постанов, які захищають екологію, негайно схвалити будівництво нафтопроводів і розширити видобуток нафти.

На іншому заході, для нью-йоркських мільярдерів, Трамп заявив, що двох-трьох мільйонів від кожного замало, тож він просить дати йому від 25 до 50 мільйонів, інакше він «не буде дуже задоволений». Цим потенційним донорам він пообіцяв у разі перемоги на виборах значно скоротити податки.

Відтоді як альтернативні кандидати від Республіканської партії — Ніккі Гейлі та Рон ДеСантіс — вибули з гри, а опитування почали показувати, що Трамп попри численні судові розгляди або випереджає президента Байдена в передвиборчих перегонах, або йде з ним ніздря в ніздрю, багато великих американських компаній та їхні власники-мільярдери поставили на перемогу колишнього президента й почали допомагати йому грошима та словом.

Прихильність американських мільярдерів до Республіканської партії пов’язана здебільшого з внутрішньою політикою. Демократи, як правило, підвищують податки багатим і збільшують кількість постанов, які регулюють бізнес. Республіканці, навпаки, урізають податки багатим і зазвичай скорочують регуляторні постанови. І на сьогодні багато консервативно налаштованих мільярдерів стурбовані податковою програмою президента Байдена: якщо його план буде схвалено, статки мільярдерів різко зменшаться. Та іноді мільярдери незадоволені й зовнішньою політикою нинішньої адміністрації. Деякі донори, які стоять горою за Ізраїль, вважають, що політика Трампа в справах Близького Сходу буде більш проізраїльською; в інших є фінансові зв’язки з Росією, й це позначається на їхніх політичних установках.

У плані відносин мега-донорів із Росією показовою є компанія Witkoff Group, яка займається нерухомістю. Ця фірма пожертвувала на кампанію Трампу 253 300 доларів. Сам її засновник Стівен Віткофф пожертвував майже 275 тисяч доларів. Віткофф — особистий друг Трампа. Він навіть був присутній на суді в Нью-Йорку в ролі дружньої підтримки колишнього президента, якого на цьому засіданні визнали винним.

Якщо Трамп прийде до влади, Віткофф, імовірно, лобіюватиме зближення з Росією. В інтерв’ю Bloomberg 2017 року, коли жодних ілюзій стосовно Росії бути вже не могло, Віткофф стверджував, що Путін — це «природний партнер» США в боротьбі з тероризмом, і закликав скасувати санкції проти РФ. Зв’язок Віткоффа з РФ та її громадянами встановився, схоже, давно. Так, документи, отримані The Real Deal, свідчать про те, що 2010 року Віткофф написав рекомендаційного листа для визнаного винним російського мафіозі Анатолія Голубчика, коли той подавав заяву на проживання в багатоквартирному будинку. (Згідно з обвинувальними висновками, Голубчик відігравав ключову роль у гральному кримінальному синдикаті, що базується в Трамп-тауер у Нью-Йорку. Крім того, його звинуватили у вимаганні та відмиванні десятків мільйонів доларів російських кримінальних авторитетів. Зрештою 2014 року його засудили до п’яти років позбавлення волі).

Звісно, Віткофф публічно заявляв, що знайомство з Голубчиком було випадковим і поверховим. Однак сім років по тому спільні інтереси з Росією, ймовірно, залишалися в силі. Показово, що після повномасштабного вторгнення ні Віткофф, ні його компанія не зробили жодних публічних заяв. Тож немає підстав припускати, що позиція Віткоффа стосовно РФ змінилася.

Цікавим у цьому плані є й мільярдер Стівен Шварцман, засновник однієї з найбільших приватних інвесткомпаній у США — Blackstone Group. Днями він теж оголосив, що підтримуватиме Трампа. 2014 року в інтерв’ю Financial Times Шварцман розповів, що його компанія має інвестиції в Росії: «Безумовно, ми стежимо за ситуацією навколо санкцій і нічого не порушуємо». Старанно уникаючи конкретики й жодного разу не згадавши причини санкцій, він висловив жаль щодо «непорозуміння» між Росією та Заходом. «Необхідно, щоб уся ситуація нормалізувалася», — сказав бізнесмен. Санкції, запевнив він, не чинять тиску на російську економіку, а лише створюють економічні проблеми для Європи, «оскільки Європа, по суті, на деякий час втратила (російський) ринок». Його мотивація та стратегія прозорі — відмахнутися від анексії Криму як від події, не вартої слів, «нормалізувати» агресію й далі нарощувати капітал. Не дивно, що пояснюючи, чому він підтримує Трампа, Шварцман серед іншого висловив невдоволення зовнішньою політикою Байдена.

Цікавим є й випадок фінансової компанії JPMorgan, яка вкладала кошти в підтримку Ніккі Гейлі (62 тисячі доларів) і навіть Джо Байдена (89 тисяч доларів), але до того ж вклала 254 тисячі доларів у Республіканський національний комітет, який очолює невістка Трампа Лара Трамп. Попри потужний фінансовий внесок глава JPMorgan Джеймі Даймон в інтерв’ю CNBC у січні цього року підтримав кандидатуру Трампа на диво не надто запальною заявою: «Він (Трамп) був почасти правий стосовно НАТО, почасти правий стосовно імміграції. Він досить добре розвивав економіку. Торговельна податкова реформа спрацювала. Він був правий щодо Китаю до певної міри».

Брак ентузіазму в заяві Даймона можна зрозуміти. В нього немає жодних ілюзій стосовно колишнього президента. Ще недавно в інтерв’ю CNN Даймон заявив, що кандидат у президенти погано розбирається в економіці й не розуміє, що таке стеля державного боргу та що може відбутися в разі дефолту. «Це ще один предмет, у якому він не надто тямить», — сказав глава JPMorgan.

У справах зовнішньої політики Даймон, на відміну від Трампа, усвідомлює важливість НАТО й необхідність перемоги України у війні з російським агресором. У листі, зверненому до акціонерів компанії, Даймон написав: «Залишатися осторонь під час битви між автократією й демократією, між диктатурою та свободою просто неможливо для Америки сьогодні. Україна — це передова демократії. Якщо війна для України піде погано, ви зможете побачити розкол Pax Americana, що стане катастрофою для всього вільного світу». Цей лист був, безперечно, адресований не лише акціонерам JPMorgan, а й республіканцям у Конгресі, які за вказівкою Трампа блокували пакет допомоги Україні.

Не дивно, що підлабузництво й улещування Трампа головою та генеральним директором найбільшого й найприбутковішого банку в США Даймоном багатьох здивувало. Юрист, політичний коментатор і колишній міністр праці Роберт Райх припустив, що Даймон просто «вважає, що в Трампа гарні шанси стати президентом, і хоче здобути його прихильність».

Однак може бути ще одне пояснення: у JPMorgan є фінансові зв’язки з Росією. За інформацією Reuters, JPMorgan має в Росії активів на 2,64 мільярда доларів. Суд РФ ухвалив накласти арешт на активи JPMorgan після того, як ВТБ подав на неї позов на суму 439,5 мільйона. Однак на початку травня російський суд скасував арешт частини коштів компанії. Неможливо сказати, що вплинуло на рішення російського суду, але можна припустити, що в очах Путіна підтримка проросійського кандидата в президенти США  JPMorgan не завадить.

У безпринципної поведінки американського великого бізнесу є ідеологічний фундамент, закладений американським економістом і лауреатом Нобелівської премії Мілтоном Фрідманом.

Згідно з доктриною Фрідмана, бізнес має зосередитися на своїй основній функції — зароблянні грошей і стимулюванні власного зростання — й не займатися питаннями етики чи соціальної справедливості. У вільному суспільстві, писав Фрідман, «є лише одна соціальна відповідальність бізнесу — використовувати власні ресурси та займатися діяльністю, спрямованою на збільшення прибутку, за умови, що це відбувається в межах правил гри, тобто брати участь у відкритій та вільній конкуренції без обману або шахрайства». За часів холодної війни таке розуміння вільного ринку не було цинічним — воно виникло як відповідь на радянську економічну систему, що призвела до поневолення та бідності населення.

На сьогодні відмова великого бізнесу від етичних норм і зосередженість тільки на збільшенні прибутку дозволяє мега-донорам підтримувати кандидата — поціновувача авторитарних лідерів, визнаного винним у порушенні законів своєї країни. Підтримуючи Трампа, великий бізнес сподівається отримати сьогохвилинний прибуток, але збагатяться вони коштом загального добробуту країни та здоров’я американської демократії, важливої для всього світу.

Джерело матеріала
loader
loader