Україні потрібні розробки для виявлення мін - Безкаравайний

Українські розробки для розмінування спрямовані передусім на ідентифікацію вибухонебезпечних предметів.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.

"Основні зусилля зараз йдуть на визначення нових інструментів для ідентифікації вибухонебезпечних предметів. У нас є величезна кількість територій, де ми підозрюємо небезпеку, але по факту вони можуть не бути забрудненими. І для того, щоб швидко встановити відсутність цієї небезпеки, нам потрібні нові підходи. І в галузі детекції ВНП є дуже широке поле, де можна застосувати супутникові знімки, радари, датчики тощо. Й українські розробки розвиваються у цій сфері", - сказав він.

Безкаравайний поінформував, що одна з українських команд-розробників створила алгоритми підрахунку кількості кратерів на певній ділянці та алгоритм визначення приблизного калібру зброї, якою ьули завдані удари. Такий спосіб допоможе, зокрема, визначити ступінь забруднення території.

Заступник міністра економіки також зауважив, що чотири українські виробництва, що спеціалізуються на аграрній техніці, зараз "експериментують над машиною для розмінування".

"З самим розмінуванням складно вигадати щось нове, бо цьому процесу десятки років, а правила там написані кров'ю. Якщо є вибухонебезпечний предмет, який не можна вилучити, його треба знищити на місці. Інновації як такої у машині для розмінування немає, однак для нас це буде набагато швидше, дешевше, і це буде зроблено в Україні", - зазначив він.

Посадовець додав, що в процесі розмінування в пригоді може стати й обладнання, що не має прямого стосунку до знешкодження ВНП.

"Два тижні тому був захід, де ми з розробниками шукали варіант, яким чином можна швидко і дешево косити траву. Здавалось би, до чого тут розмінування? Однак більшість часу сапери витрачають на вирізання високої трави секатором вручну. Це повільний та небезпечний процес. Тому був запит на недорогу косарку, яка їхатиме і зрізатиме траву... Це дуже полегшить роботу саперам і з фізичного боку, і з морально-психологічного", - зазначив Безкаравайний.

Як повідомляв Укрінформ, більше як половина українських підлітків, переважно хлопці 14-17 років, схильні до небезпечної поведінки, хоча й поінформовані про ризики, пов’язані з вибухонебезпечними предметами.