Народний депутат Олександр Завітневич повідомив, що, окрім Головнокомандувача ЗСУ, до парламенту з відповідним проханням звернувся міністр оборони Рустем Умєров.
Зміна ситуації на фронті стала причиною того, що із законопроєкту про мобілізацію виключили питання демобілізації. Про це заявив народний депутат від фракції "Слуга народу" і очільник Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич в інтерв'ю "BBC News Україна".
За його словами, це була ініціатива не лише головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, а й міністра оборони Рустема Умєрова.
"Коли законопроєкт розроблявся в 2023 році — тоді була одна ситуація на фронті. Коли вже був час його прийняття — вже зовсім інша ситуація", — пояснив Завітневич.
Парламентар наголосив, що "було велике бажання прописати демобілізацію", адже під час поїздок на фронт народні депутати бачили, що воювати понад два роки дуже тяжко. Особливо це стосується тих бригад, які в силу різних обставин не мали можливості зробити повноцінної ротації.
"Але, якби ми це прийняли, то в деяких підрозділах досвідчені військові пішли б з армії в один момент – уявіть, що б це було, якщо в цих підрозділах немає досвідчених, на кого тоді спиратися? Тому ризики були величезні", — зазначив голова комітету з нацбезпеки.
Завітневич заявив, що Міністерство оборони спільно з Генеральним штабом ЗСУ наразі працює над законопроєктом, який все ж таки встановить терміни демобілізації. Але про ці терміни можна буде говорити через 2-3 місяці, проаналізувавши результати мобілізації.
Нагадаємо, 11 квітня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №10449 про мобілізацію. З фінальної версії документа виключили абзац про демобілізацію.
13 квітня речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін заявив, що в Україні розробляють окремий законопроєкт про демобілізацію. На його розробку виділили 8 місяців.
15 квітня народна депутатка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла припустила, що демобілізації може взагалі не бути до завершення війни.