На Марсі виявили щонайменше 150 000 тонн води: де вона і в якому стані

Дуже багато води

Лід знайшли на вершинах велетенських екваторіальних вулканів. Наявність його в цьому регіоні суперечить попереднім уявленням учених про поширення води на Марсі.

Спочатку вчені помітили тонкий шар інею на вершинах вулканів у регіоні Тарсіс – одних із найбільших гір у Сонячній системі, які втричі перевищують висоту Евересту. У холодні місяці цей іній може складатися зі 150 000 тонн води, що еквівалентно 60 олімпійським басейнам.

Ми вважали неможливим утворення інею навколо екватора Марса, оскільки поєднання сонячного світла й розрідженої атмосфери утримує температуру протягом дня відносно високою як на поверхні, так і на вершині гори — на відміну від того, що ми бачимо на Землі, де можна було б очікувати побачити крижані вершини,
– сказав провідний автор дослідження Адомас Валантінас, науковий співробітник Університету Брауна.

Вчені виявили, що паморозь конденсується на вершинах гір щоночі, а потім випаровується під променями ранкового сонця.

Уперше паморозь помітив орбітальний зонд Trace Gas Orbiter (TGO) Європейського космічного агентства, який рано вранці зробив кольорові знімки з високою роздільною здатністю. Проаналізувавши 30 000 зображень, зроблених зондом, дослідники підтвердили існування інею.

"Те, що ми бачимо, може бути залишком давнього кліматичного циклу на сучасному Марсі, коли на цих вулканах в минулому випадали опади і, можливо, навіть сніг", – сказав Валантінас.

Звісно, напряму зібрати цю воду не вдасться. Якщо уявити, що ми таки доберемося до Марса й заснуємо там колонію, то є дві проблеми:

• По-перше, розташовувати колонію на горі не має сенсу. Вчені збираються зробити це у лавових трубах на рівній поверхні – дірах у корі Марса, що утворилися внаслідок древніх вивержень і тепер можуть блокувати шкідливе випромінювання завдяки природній товщині породи.
• По-друге, уночі ця вода кристалізується у вигляді тонкого шару на великій території, тож зібрати її можна буде хіба що разом із пилом. Удень вона випаровується. Однак той факт, що вночі вода знову випадає льодом на поверхню, говорить про те, що волога затримується в одному й тому ж регіоні. Це означає, що ми можемо збирати її з повітря за допомогою процесу конденсування, як це роблять у пустелях та інших регіонах з проблемами доступу до чистої питної води.