Верхи на вітрі. Фільм «Висота» — красива історія про спорт, гори та мрії
Верхи на вітрі. Фільм «Висота» — красива історія про спорт, гори та мрії

Верхи на вітрі. Фільм «Висота» — красива історія про спорт, гори та мрії

«Це випадок, коли людина абсолютно точно знає, що робить. В стрибки з трампліна ніхто нічого не інвестує, навіть навпаки, намагаються забрати землю під цими трамплінами, все проти героя, але він упевнений, що займається своєю справою, робить її добре і від того черпає енергію. Серед бідності і розвалу створює правдиве спортивне мистецтво».

«Висота» — другий повний метр документаліста Максима Руденка. Епізодичний персонаж попередньої роботи Максима «Портрет на тлі гір», уродженець Криворівні Василь Прокоп’юк у молодості був успішним стрибуном на лижах із трампліна. Тепер працює тренером у дитячій спортшколі у Верховині.

Руденко обирає підхід, який можна назвати співчутливим спостереженням. Він показує Василя у всіх його щоденних клопотах: як той балакає з песиком Довбушем, доїть корову Красуню, збирає гірські трави і, звісно, вовтузиться з дітьми.

Верхи на вітрі. Фільм «Висота» — красива історія про спорт, гори та мрії - Фото 1

Василь Прокоп’юк

Уникнувши загравань з гуцульською екзотикою, Руденко зосереджується на красі: обличь, землі, мови. Оператором фільму є талановитий український документаліст, режисер «Дельти» і «Все палає» Олександр Течинський із його талантом вносити живописну фактуру і в краєвиди, і в інтер’єри, підкреслювати гру світла й тіней, наче на фламандському класичному полотні. Насичена оптика підсилена ретельною звукорежисурою: практично кожна сцена в Карпатах — це справжній огром звуків, сплетений зі співу пташок, шуму лісопилки, дзюркоту води, віяння вітру і ще сили-силенної елементів.

Василь — поріддя цих гір. Людина, яка вчить літати, має при цьому язичеський зв’язок із землею: варто лише подивитись, як він збирає коштовні корінці чи вирівнює черговий схил під трамплін.

Верхи на вітрі. Фільм «Висота» — красива історія про спорт, гори та мрії - Фото 2

Але є один неявний, дисонуючий сюжет, наче льодяний протяг із далекої вершини. Руденко передає це різкою зміною стилю, вклеюючи в сон тренера, який мирно хропе на пічці, стару чорно-білу хроніку зі стрибками і захопленою фразою: «Ти диви як він стрибає! – Та то Вася з Криворівні!» Вася був найкращим — і втратив свій спортивний рай через трагічний інцидент. По суті, працювати з малечею — його спосіб позбутися ваги цієї втрати. І — продовжитися.

Верхи на вітрі. Фільм «Висота» — красива історія про спорт, гори та мрії - Фото 3

Насправді «Портрет на тлі гір» і «Висота», хоча й зняті в одних і тих самих місцях, утворюють дилогію з цілковито відмінною образністю. «Портрет…» — кіно метафоричне, навіть певним чином метафізичне; Руденко накриває Криворівню символами уявного океану (що існував тут мільйони років тому) й космосу (про який мріяла Плитка-Горицвіт); кожний з героїв відкидає свого роду алегоричну тінь. Як каже хранитель хати-музею Параски: «Ми лишилися камінцями на дні того моря». Частиною цього плетива алегорій є й Василь. Водночас «Висота», при всій поетиці — це світ об’єктивної реальності, оживленої кіно. Руденко, змінюючи гори автострадами й хмарочосами, потроху виокремлює і загострює сюжет учитель-учениця: Прокоп’юк намагається виростити чемпіонку з юніорки Жені, якій, утім, бракує характеру для того. «Портрет» — казка, «Висота» — драма.

Та все ж: «Коли ти душею є вільний, то і тіло може літати», — каже Василь у «Портреті» та застигає на тлі карпатського смеркання, розкинувши руки. Здається, висота тут підвладна тільки йому, але він не втрачає надії, що нарешті зустріне дитину, настільки ж легку і вільну, як і він сам.

Верхи на вітрі. Фільм «Висота» — красива історія про спорт, гори та мрії - Фото 4

Максим Руденко зараз перебуває на фронті в складі ЗСУ. Далі – його пряма мова.

— Василь перекочував із «Портрету...» Там був збіг багатьох факторів. Хороший матеріал, цікавий герой, який не реагував на камеру, можна було знімати, коли схочеш. Ми з ним потоваришували.

Василь свого часу закінчив спортивний інститут, мав великі перспективи. Але якось під час стрибку його здуло, він впав на смереки й отримав травми, після яких не міг подовжувати кар'єру. Прийшов у дуже ранньому віці на тренерську роботу. Але тягнути історію, як хлопець зламався, було би недобре для фільму, тому ми вирішили це зробити бекграундом сюжету: воно там проступає в снах, у його фразах про дітей, у спогадах про турніри. Він шукає, як себе реалізувати через когось. Але як це зробиш з українськими трамплінами? Та все ж учні Василя потрапляють на серйозні змагання — на подив його друзям у Польщі і Словенії.

Спочатку ми думали фільмувати, як він щось розказує, але всі його монологи на камеру були набагато слабші порівняно з тим, як він просто живе в своєму середовищі. Це випадок, коли людина абсолютно точно знає, що робить. В стрибки з трампліну ніхто нічого не інвестує, навіть навпаки, намагаються забирати землю під цими трамплінами, все проти героя, але він упевнений, що займається своєю справою, робить її добре і від того черпає енергію. Серед бідності і розвалу створює правдиве спортивне мистецтво. Незважаючи ні на що, він людина на 100% реалізована. Це мене вразило.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги за темою
українське кіно
Джерело матеріала
loader
loader