Дослідники виявили те, що посилює глобальне потепління — секрет криється в асиметричній зміні в хмарному покриві.
Учені більше не лякають кліматичною кризою, а прямо заявляють — вона вже тут, унаслідок чого світ зіткнеться з екстремальними хвилями спеки, посухи та лісових пожеж. Причиною тому неможливість відмови від використання викопного палива і викиди парникових газів, які невблаганно нагрівають планету, пише PHYS.org.
У новому дослідженні вчені виявили, що в умовах потепління клімату структура хмар змінюється таким чином, що посилює глобальне потепління. Група дослідників під керівництвом професора Йоганнеса Куааса з Лейпцизького університету та Хао Луо і професора Юн Хана з Університету Сунь Ятсена в Китаї виявила дедалі більш асиметричні зміни в хмарному покриві — хмарний покрив зменшується більше протягом дня, ніж уночі.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Простими словами, це означає, що охолоджувальний ефект зменшується протягом дня, тоді як зігрівальний ефект посилюється вночі — унаслідок цього процесу посилюється глобальне потепління планети.
За словами вчених, важливо розуміти, що хмари — більше, ніж просто метеорологічне явище. Вони відбивають сонячне світло назад у космос, тим самим охолоджуючи планету. Водночас уночі вони діють за принципом "ковдри для планети", утримуючи тепло. У результаті поверхня планети зберігається теплою, а хмари, по суті, відіграють важливу роль у кліматі Землі.
У новому дослідженні вчені використовували дані супутникових спостережень і дані шостого етапу проєкту взаємного порівняння пов'язаних моделей (CMIP6), який надає комплексні кліматичні моделі та сценарії. Ці моделі охоплюють дані в період з 1970 до 2014 року, а також включатимуть прогнози до 2100 року.
За словами провідного автора дослідження Хао Луо, у глобальному масштабі хмарність скорочується вдень і зберігається вночі, що призводить до зменшення короткохвильового ефекту альбедо протягом дня. Водночас довгохвильовий парниковий ефект уночі посилюється.
Автори дослідження зазначають, що кліматичні моделі необхідні для розуміння і прогнозування складних процесів і взаємодій всередині кліматичної системи. По суті, саме вони допомагають дослідникам розробляти можливі сценарії кліматичного майбутнього й аналізувати вплив на клімат різних чинників, зокрема парникових газів, аерозолів і хмар.
На думку команди, асиметрія хмарного покриву є важливим нещодавно виявленим фактором, і нова робота вчених показує, що ця асиметрія спричиняє петлю позитивного зворотного зв'язку, яка посилює глобальне потепління. Вчені вважають, що хмари змінюються внаслідок зміни клімату, а це своєю чергою посилює глобальне потепління планети.
Автори дослідження зазначають, що цю асиметрію хмарного покриву можна пояснити різними факторами, зокрема, підвищенням стабільності в нижній тропосфері планети внаслідок зростання концентрації парникових газів. Ця стабільність означає, що хмари з меншою ймовірністю утворюються протягом дня, в той час, як вночі вони залишаються стабільними або навіть збільшуються.
У такий спосіб учені зазначають, що в нинішніх умовах планета потребує ще більшого скорочення викидів парникових газів, адже хмарний покрив планети не просто реагує на потепління, а й посилює його.
Раніше Фокус писав про те, що пекельна спека атакує не тільки тіло людини, а і її мозок: в саме пекло місце люди втрачають "дар мови".