Черпаючи натхнення з наукової фантастики, дослідники з Токійського університету втілили в життя концепцію, що нагадує фільми про "Термінатора", виростивши живу шкіру в лабораторії та прикріпивши її до обличчя робота. В результаті вийшов робот, який може показувати основні вирази обличчя, що є значним кроком на шляху до створення більш схожих на людину роботів.
Дослідницька група на чолі з професором Шодзі Такеучі вважає, що ця інновація може вивести функціональність роботів на новий рівень.
Маніпулювати м'якими, вологими біологічними тканинами в процесі розробки набагато складніше, ніж можуть подумати люди, які не є фахівцями в цій галузі. Наприклад, якщо не дотримуватися стерильності, бактерії можуть потрапити всередину і тканина загине. Однак тепер, коли ми можемо це зробити, жива шкіра може надати роботам цілу низку нових можливостей,
– пояснив Такеучі.
Однією з ключових переваг цієї живої шкіри є її здатність до самовідновлення, подібно до людської шкіри. На відміну від матеріалів на хімічній основі, які потребують зовнішніх стимулів, таких як тепло або тиск, щоб відновитися, біологічна шкіра може самостійно загоювати незначні пошкодження.
Ця властивість має вирішальне значення для розробки роботів, здатних зберігати свою цілісність і функціональність протягом тривалого часу.
Жива шкіра на обличчі робота / Фото TAKEUCHI ET AL
Такеучі розповів в ході дослідження команді вдалося до певної міри відтворити людську зовнішність, створивши обличчя з таким самим поверхневим матеріалом і структурою, як у людини. Крім того, завдяки цьому дослідженню науковці визначили нові виклики, такі як необхідність поверхневих зморшок і товстішого епідермісу для досягнення більш схожого на людський вигляду.
Ми вважаємо, що створення більш товстої та реалістичної шкіри може бути досягнуто шляхом включення потових та сальних залоз, пор, кровоносних судин, жиру та нервів,
– сказав вчений.
Кінцевою метою є створення роботів, які не лише виглядатимуть більш схожими на людей, але й матимуть покращені сенсорні можливості та спритність. Це передбачає інтеграцію складних приводів або штучних м'язів, щоб уможливити вираз обличчя та рухи, подібні до людських.