Як вимерли останні шерстисті мамонти на Землі: у всьому винен нещасний випадок

Остання група шерстистих мамонтів на Землі вимерла на віддаленому арктичному острові близько 4 тис. років тому. Але до кінця невідомо, що саме вирішило їхню долю, пише The Guardian.

Новий генетичний аналіз показав, що шерстисті мамонти вимерли через сильний шторм, чуму або ж інший нещасний випадок. Такі дані суперечать теорії про те, що шкідливі генетичні мутації через інбридинг серед мамонтів призвели до "геномної кризи" в ізольованій популяції.

Останній же аналіз свідчить, що хоча група і мала низьку генетичну різноманітність, стабільна популяція в кілька сотень мамонтів населяла острів протягом тисяч років, перш ніж раптово зникла.

"Ми можемо з упевненістю відкинути ідею про те, що популяції шерстистих мамонтів просто були занадто малі і тому приречені на вимирання з генетичних причин. Як показують дані, мамонтів вбила якась випадкова подія, і якби її не сталося, то сьогодні по Землі все ще ходили б мамонти", — каже еволюційний генетик із Центру палеогенетики Шведського музею природи Лав Дален.

Відомо, що колись мамонти жили в Європі, Азії та північних районах Північної Америки під час льодовикового періоду. Але близько 12 тис. років тому глобальний клімат землі почав нагріватися, а також з'явилася ще одна загроза — люди, мамонти відступили на північ, де і вимерли 10 тис. років тому. Підвищення рівня моря призвело до зникнення кишенькової популяції на острові Врангеля, яка прожила у своєму укритті 6 тис. років.

Дален і його команда проаналізували геноми 13 екземплярів мамонтів, які знайшли на Врангеля, а також 7 більш ранніх екземплярів, розкопаних на материку.

Аналіз показав, що популяція Врангеля пережила серйозні проблеми, скоротившись в один момент до 8 особин, що розмножуються. Після цього, через приблизно 20 поколінь, група відновилася до 200-300 особин, яка залишалася стабільною до самого кінця.

Дійсно, в геномах мамонтів Врангеля були знайдені ознаки інбридингу та низької генетичної різноманітності. Порушення також були в генах, які відіграють вирішальну роль в імунній відповіді хребетних. Такі дані свідчать про те, що група була більш вразлива для нових патогенів, таких як чума або пташиний грип.

"Мамонти — чудова система для розуміння триваючої кризи біорізноманіття і того, що відбувається з генетичного погляду, коли вид проходить через вузьке місце в популяції, тому що вони відображають долю багатьох сучасних популяцій", — каже перший співавтор статті Маріанна Дехаск.

Нагадаємо, мамонт здійснив дивовижну подорож до поселення древніх людей 14 тисяч років тому. Історія життя мамонта ховалася в хімічних елементах, знайдених у бивні.