Рецензія на фільм «Сімейна справа» / A Family Affair

27 червня на платформі Netflix прем’єрувалася романтична комедія «Сімейна справа», у якій закохану парочку зображають Зак Ефрон та Ніколь Кідман. Разом з глядачем за цими стосунками спостерігатиме і героїня Джої Кінг, а у рецензії нижче будемо розбиратися, чи варто витрачати час на чергову, в прямому сенсі, зіркову історію кіношного кохання.

«Сімейна справа» / A Family Affair

Жанр романтична комедія
Режисер Річард Лагравенезе
У ролях Ніколь Кідман, Джої Кінг, Зак Ефрон, Кеті Бейтс, Ширлі Маклейн
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2024
Сайт IMDb

Молода Зара Форд працює особистим асистентом нарцисичної голлівудської зірки Кріса Коула. Той знімається у безглуздій, зате прибутковій супергеройській франшизі і зосереджений виключно на собі, а це означає, що просування по кар’єрним сходам Зарі не світить. Остаточно втомившись від забаганок свого інфантильного боса, дівчина вирішує звільнитися

Втім, розірвати усі мости з ненависним Коулом буде не так просто, адже між ним та матір’ю Зари, відомою письменницею Брук Гарвуд, зароджуються романтичні стосунки. В результаті цей неочікуваний союз ризикує призвести до непередбачуваних наслідків.

Що можна написати про романтичну комедію на Netflix, про яку писати особливо нічого? Окрім того, що це не така вже й комедія. Лишається викласти набір чергових трюїзмів про посередність проєкту.

Взагалі, середньостатистична прем’єра на цьому стримінговому сервісі не припускає якихось маневрів, окрім озвучення банальних істин і констатації очевидних фактів. Якщо ти бачив хоч одну нетфліксівську жанрову новинку подібного штибу, вважай бачив усі. Якщо хоч раз писав про таке кіно, то це день бабака від рецензування, і тут зарадить хіба що Ctrl+C — Ctrl+V. Нещадний конвеєр контенту у всій своїй огидній красі.

Що вже говорити про нюанс, коли ледь не кожен тиждень, систематично, споживаєш цей контент і маєш виколупувати з голови хоч якісь сентенції стосовно кіно, котре максимум заслуговує на лаконічне «фільм — маячня», або «посередній». І цього буде більш ніж достатньо. Такої характеристики цілком вистачить, скажімо, для опису «Шляху відплати» — новинки на Netflix буквально минулого тижня. І цей новий ромком — з тієї ж опери.

А от сам фільм, поза контекстом команди виконавців (а це режисура, сценарій тощо), безпорадно не може запропонувати щось таке, що могло б завоювати щиру глядацьку прихильність. Окрім того, що дебютний сценарій Керрі Соломон виглядає відверто прісно, він невпевнено метається між легковажністю і серйозністю, комедією і (мело)драмою, між необхідністю емпатувати то одному персонажу, то іншому. Між історією романтичною та, зрештою, різдвяною, нехай навіть це жанри нерідко суміжні.

Netflix явно щось наплутав з сезонною актуальністю і пропонує теплі різдвяні посиденьки, святкування Нового року та новорічні ялинки у розпал літа. Злочинного тут, звісно, нічого немає. Але й перейнятися атмосферою, якщо сюжет припускав таку опцію, за нинішніх обставин не вийде.

При цьому комедійного тут злочинно мало: у фільмі є всього одна смішна сцена, та і ту безбожно засвітили ще у трейлері. На тому й все. Як для повноцінної драми — конфлікт тут поверхневий і висмоктаний з пальця. Як для мелодрами — замало емоцій. Для цієї стрічки якнайкраще підійде фразеологізм «Ні риба, ні м’ясо».

Дивно еволюціонують і характери дійових осіб. На початкових етапах таким собі антигероєм виступає персонаж Ефрона, котрий готується до знімань у, страшно подумати, рімейку «Міцного горішка» та «Дива на 34-й вулиці». Та вже згодом справжнім злом постає Зара від Джої Кінг. О так, в якийсь момент вам точно захочеться придушити цю егоїстичну скиглійку власноруч. Ніколь Кідман і Кеті Бейтс прекрасні, але їм і грати до ладу нічого.

«Сімейну справу» назвати категорично поганим фільмом язик не повертається, але він не здатний викликати хоч якісь емоції та лишає байдужим. Якщо його подивитися, глядацького задоволення не отримаєш, а якщо пройти повз — нічого не втратиш. Хоча, і це ще одна прописна істина у тутешній скарбничці очевидностей, Ніколь Кідман у красивій вечірній сукні — це вже непогано.