Жорстокий напад на лесбійок у столиці Аргентини: до чого тут Мілей

Аргентину сколихнув жорстокий напад на представників ЛГБТК: вранці 6 травня в країні підпалили чотирьох жінок-лесбіянок. Лише одна з них вижила.

Як повідомляє CNN, трагедія сталася у готелі в районі Барракас в Буенос-Айресі, де в одній кімнаті жили Памела Фабіана Кобас, Мерседес Роксана Фігероа, Андреа Амаранте та Софія Кастро Рігло. Очевидці кажуть, що невідомий чоловік увірвався до кімнати та кинув запальний пристрій.

Памела незабаром померла. Її партнерка Роксана померла через кілька днів від відмови органів. Андреа померла 12 травня в лікарні.

Партнерка Андреа Софія стала єдиною, хто вижив. Вона провела тижні у лікарні і вижила лише тому, що Андреа кинулася на неї, щоб захистити її від полум’я, розповіла CNN адвокатка Софії Габріела Кондер. 

Місцеві захисники прав ЛГБТК засудили напад як злочин на ґрунті ненависті та лесбіцид, заявивши, що жінки стали мішенню через свою сексуальну ідентичність. Поліція заарештувала 62-річного чоловіка, який жив у будівлі, але, за словами Кондер, наразі не розглядає цей інцидент як злочин на ґрунті ненависті, оскільки, за даними правоохоронців, мотив чоловіка досі невідомий.

Для аргентинських груп ЛГБТК, багато з яких планують вшанувати пам’ять жінок мітингом цими вихідними, напад є крайнім проявом  зростаючої хвилі ворожості проти них. Найбільше вони звинувачують у зростанні нетерпимості владу, зокрема нового ультраправого лідера країни Хав’єра Мілея.

«З новим урядом Хав’єра Мілея все змінилося. У новому уряді є представники, які дозволяють собі дискримінаційні висловлювання і ці прояви ненависті з боку людей при владі, які генерують – фактично узаконюють – і схвалюють ці дискримінаційні позиції, потім виливаються у насильство і дискримінацію в повсякденному житті», — розповіла Марія Рачід, голова Інституту проти дискримінації Офісу омбудсмена в Буенос-Айресі, членкиня правління та засновниця Федерації ЛГБТ Аргентини (FALGBT).

Коли Мілей балотувався в президенти у 2023 році, його та його партію звинуватили в образливих висловлюваннях проти ЛГБТК-спільнот, які були визнані мовою ненависті багатьма групами, зокрема Аргентинською національною обсерваторією злочинів на ґрунті ненависті ЛГБТК.

В інтерв’ю YouTube напередодні виборів у листопаді Мілей наполягав, що він  не виступає проти одностатевих шлюбів, однак у цьому ж інтерв’ю продовжив порівнювати одностатеві стосунки із сексом з тваринами.

«Яке мені діло до ваших сексуальних уподобань? Якщо ви хочете бути зі слоном, і у вас є згода цього слона, це проблема ваша та слона», – сказав він, розлютивши ЛГБТК-спільноти, які назвали коментарі негуманними.

Наприкінці жовтня тодішній обраний конгресмен Діана Мондіно, яка згодом стала міністром закордонних справ Мілея, в інтерв’ю сказала, що теоретично підтримує рівність у шлюбі, але водночас  порівняла це з вошами.

«Як лібералка, я за життєвий проєкт кожної людини. Це набагато ширше, ніж шлюбна рівність. Дозвольте мені перебільшити: якщо ви віддаєте перевагу не купатися і бути повним вошей, і це ваш вибір, то нехай так і буде. Не скаржтеся потім, якщо комусь не сподобається, що у вас воші», – сказала вона.

Після вступу на посаду в грудні Мілей вжив заходів, які, на думку критиків, послабили захист ЛГБТ-груп. Він заборонив використання  гендерно інклюзивної мови  в уряді; замінив  Міністерство у справах жінок, ґендерних питань та різноманітності  менш потужним підсекретаріатом у Міністерстві людського капіталу; і фактично закрив національне антидискримінаційне агентство, заявивши, що  його функції візьме  на себе Міністерство юстиції

Адміністрація Мілея стверджує, що деякі з цих кроків є частиною його планускоротити державні витрати у відповідь на економічні труднощі країни. Але критики говорять, що його дії нормалізували культуру дискримінації по відношенню до груп ЛГБТК, а в найбільш екстремальних випадках призвели до насильницьких нападів, таких як смертоносний підпал 6 травня.

«Напади траплялися завжди. Це реальність. Але вони зросли ще більше в нинішньому уряді через коментарі, що містять мову ненависті, які постійно поширюються на телебаченні, включно з тими, які використовує наш президент Хав’єр Мілей», – сказала Джесі Ернандес, лесбійка та учасниця акції протесту Lesbianxs Autoconvocadxs por la masacre de Barracas біля готелю, де стався напад.

«Сьогодні це були Памела, Роксана, Андреа та Софія. А завтра це можу бути я», – наголосила вона.

У 2023 році щорічний звіт Національної обсерваторії ЛГБТК-злочинів на ґрунті ненависті зафіксував  133 злочини, у яких сексуальна орієнтація, ідентичність та/або гендерне самовираження жертв використовувалися як привід для нападів. Ці цифри зросли порівняно з 2022 та 2021 роками, коли було зафіксовано 129 та 120 злочинів відповідно.

Рачід зазначила, що цифри обсерваторії відображають лише офіційно зареєстровані напади, і що реальні цифри, ймовірно, набагато вищі.

Ернандес, тим часом, зазначає, що деякі члени спільноти побоюються, що вони можуть стати наступними цілями.

«Правда в тому, що мирно спати у своєму ліжку — це тепер привілей, — сказала Ернандес, згадуючи про напад 6 травня, — тому що ви не знаєте, чи є у вас сусід, який кине в вас щось або вдереться до домівки».

За словами адвокатки Софії, незважаючи на заклики ЛГБТ-активістів, підпал наразі розслідується як вбивство за обтяжуючих обставинах, а не як злочин на ґрунті ненависті. За словами Кондер, Софія має дати свідчення наприкінці місяця. CNN звернувся до кримінального суду, який розслідує цю справу, але не отримав відповіді.

Невдовзі після вбивств 6 травня речник президента Мануель Адорні засудив напад, але  відкинув  думку про те, що він був мотивований ненавистю до сексуальної орієнтації жертв.

«Мені не подобається визначати це як напад на певну групу. Є багато жінок і чоловіків, які страждають від насильства, і це речі, які не можуть продовжуватися», — сказав Адорні на прес-конференції.

Прогресисти засудили його зауваження, наполягаючи на тому, що уряд має розглядати лесбицид як злочин на ґрунті ненависті.

Адорні відповів у соцмережах зображенням іспанського словника, де сказано, що  слова лесбіцид  у ньому немає.

Колись Аргентина була чи не найбільш прогресивною країною у Латинській Америці.

У 2010 році вона стала першою країною в регіоні, яка  легалізувала одностатеві шлюби. У 2021 році вона також став першою, хто дозволив небінарним людям позначати свою стать літерою «X» у  національних документах, що посвідчують особу.

ЛГБТК-активісти побоюються, що нинішній уряд підриває ці історичні здобутки. Але вони також втішаються опитуваннями, які показують, що погляди проти ЛГБТК є меншістю в Аргентині.

Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним у травні Університетом Сан-Андрес, близько 72% респондентів заявили, що підтримують рівність у шлюбі, 70% заявили, що підтримують політику, яка захищає трансгендерних людей від дискримінації, 75% сказали, що не вважають що транссексуальність – це хвороба, яку слід лікувати медичним шляхом, а 79% сказали, що комплексна сексуальна освіта в школах є позитивною річчю.

Нещодавні напади спонукали активістів боротися за нову політику та дії, які б ще більше захищали права ЛГБТК.

Конгресмен Полон сказав CNN, що законодавці працюють із правозахисними групами над різними законами, які, серед іншого, передбачають покарання за дискримінаційні дії, запобігання переслідуванням у школах і заборону спроб «виправити» сексуальну орієнтацію, ідентичність і стать людей.

Він також додав, що для зменшення нападів на ЛГБТК-спільноти, їхні голоси та вимоги мають бути посилені у більшій кількості суспільних секторів.

З цією метою Ернандес заохочує групи ЛГБТК протистояти мові ненависті.

«Вони не божевільні, вони не хворі, вони не люди з вошами. Зовсім навпаки. Я б сказав, що вони є людьми, які вириваються з-за меж «нормальності». І що вони дуже сміливі», – сказав він.