Байден та Путін

По-перше, це прецедент. Брєжнєв так не пішов, Черненко та Андропов також. Зрештою, досі у світі лідери такого рівня майже ніколи не йшли (Єльцин Путіним не рахується, бо Єльцин для Путіна — зло). Росіяни хочуть бачити наступника, бо реально найбільше (підкреслюю, найбільше), в політичному плані, бояться смерті Путіна і відсутності наступника. Байден ніби каже Путіну: "Де наступник?". А Путін говорить їм: "Наступника не буде".

По-друге, видно, що російська пропаганда готувалася до цього. І поки головне їхнє посилання дуже примітивне й озвучив його спікер Володін: "Байдена надо привлекать к ответственности за развязанный конфликт на Украине, разрушение экономики стран Европы и санкционную политику против РФ и других стран". Це головна лінія контратаки, чи точніше захисту, росіян. І вона тупа, бо розрахована виключно на частину росіян та невелику частину країн глобального півдня.

Читайте також: Як Джонсон з Трампом прагнуть замирити Росію з Україною

Є ще один неочевидний аспект.

Путін мислить своє життя не тільки й стільки величчю Росії, скільки бажанням щось довести США. І Байден тут переграв Путіна. І це розуміє велика частина оточення Путіна.

Я ні в якому разі не хочу робити лінійних висновків в цьому аспекті. Просто маємо розуміти: ця історія буде мати продовження в той момент, коли Путін похитнеться. Біологічний годинник все одно спрацює. Символічні речі, а добровільний відхід Байдена — символічний, працюють інколи ефективніше за репресивні чи воєнні операції.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.