Серед тих, хто готовий поступитись територіями, 5% вважають, що метою РФ справді є "денацифікація і демілітаризація без посягання на незалежність України".
У період з травня 2022 по травень 2024 року кількість українців, які готові пожертвувати частиною суверенної території України в обмін на встановлення миру, зросла у понад три рази. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Якщо у травні 2022 року лише 10% опитаних заявили, що для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитись від деяких своїх територій, то у травні 2024 року так відповіли 32% респондентів. Також збільшилась частка тих, хто не визначився — з 8 до 13%.
Натомість кількість українців, які виступають проти жодних територіальних поступок стабільно знижується — з 82% у 2022 до 55% у 2024 році.
Найбільше прихильників здачі територій на півдні України — 36%, найменше — у центрі — 30%. Також у південних областях найбільша кількість українців, які не визначились — 18%. Проти будь-яких територіальних поступок найбільше респондентів знайшлось на заході України — 60%.
Крім того, серед опитаних, які готові віддати власні території, лише 46% вважають, що Росія прагне знищити українську націю або здійснити фізичний геноцид, а 5% з них досі вірять у те, що РФ "прагне здійснити денацифікацію і демілітаризацію без посягання на незалежність України", ще 1% — хоче, щоб Україна та Росія об'єднались в єдину державу.
Опитування проводили впродовж 16-22 травня та 20-25 червня 2024 року методом телефонних інтерв’ю у всіх регіонах підконтрольних уряду України. Загалом було опитано 3075 респондентів у віці 18 років і старше. Статистична похибка вибірки не перевищує 4,1% для опитаних у травні 2024 та 5% для результатів червня 2024 року.
Нагадаємо, 5 липня "Левада-центр" повідомив, що більш ніж половина російських громадян виступають за початок мирних переговорів з Україною.
15 липня соціологічна служба Центру Разумкова оприлюднила дані опитування, згідно з якими більшість українців хоче повернення кордонів 1991 року та водночас критична меншість вважає, що під час війни ухилянтом бути соромно.