Шимпанзе використовують той самий стиль розмови, що й люди: що виявили вчені

Земля є домівкою для неймовірної кількості тварин: усі вони спілкуються між собою, використовуючи певні жести або звуки. Останніми роками вчені знаходять дедалі більше доказів того, що певні види використовують свою складну мову, наприклад, слони кличуть один одного на ім'я і навіть здатні видавати звуки, недоступні людському вуху, пише BBC.

У новому дослідженні вчені зосередилися на спостереженнях за дикими шимпанзе. Тварини спілкуються переважно за допомогою жестів, включно з рухами рук і мімікою. Під час спостережень команда детально вивчила "чати" шимпанзе і виявила, що під час обміну інформацією тварини здійснюють "швидкі повороти", а також час від часу перебивають одна одну.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами співавторки дослідження, професорки Кет Хобайтер з Університету Сент-Ендрюс, нове відкриття припускає "глибоку еволюційну схожість із людьми" в тому, як структуровані особисті бесіди тварин.

Раніше вчені вважали, що швидка зміна позицій є відмінною рисою людської розмови, проте тепер вчені вважають, що вона може бути притаманна всім приматам. За словами професорки Хобайтер, люди в середньому витрачають близько 200 мілісекунд між ходами та демонструють деякі цікаві невеликі культурні варіації. Наприклад, деякі культури говорять надзвичайно швидко.

Лінгвістичне дослідження 2009 року виявило відмінності залежно від мови та культури. Наприклад, тим, хто розмовляє японською мовою, в середньому було потрібно всього 7 мілісекунд, щоб відповісти, тоді як носіям данської мови — близько 470 мілісекунд.

Під час нового дослідження вчені спостерігали за тисячами розмов диких шимпанзе, в результаті чого їм вдалося розрахувати середній час розмов тварин. За словами команди, вони були здивовані побачити, як насправді близькі швидкості розмови шимпанзе і людини.

Результати показують, що у шимпанзе більший діапазон часу розмови: проміжки варіювалися від переривання за 1600 мілісекунд до того, як шимпанзе закінчив свій жест, до 8000 мілісекунд, щоб відповісти співрозмовнику. Вчені вважають, що такий розрив зумовлений тим, що шимпанзе перебували у своєму природному середовищі, а тому могли проявляти ширший спектр поведінки — деколи перебивали одне одного, а деколи їм було потрібно більше часу, щоб відповісти.

Зазначимо, що дослідження було проведено в диких лісах Уганди й Танзанії — в п'яти спільнотах диких шимпанзе. Загалом вчені спостерігали за тваринами десятиліттями, в результаті чого було зареєстровано понад 8000 жестів у більш ніж 250 окремих особин.

За словами провідного автора дослідження, доктора Гала Бадахі з Університету Сент-Ендрюс, жести, ймовірно, також допомагають шимпанзе уникати конфліктів і координувати свої дії один з одним. Наприклад, тварини можуть жестом вказати співрозмовнику, що він хоче їжі, а інший може поділитися з ним їжею або жестом показати, що першому варто піти.

У майбутньому вчені планують продовжити дослідження, розширивши його на інші види приматів, більш віддалено пов'язаних із людьми. У такий спосіб учені хочуть розширити еволюційну картину того, чому ми обрали саме цей стиль спілкування, що швидко змінюється.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що в орангутангів є свої власні "мови" для спілкування.