У Міноборони пояснили, як обирають, кого призвати до війська, і яких фахівців найбільше потребує армія

У Міноборони пояснили, що обирають, кого призвати до війська, в залежності від військово-облікових спеціальностей, які мають військовозобов'язані, та від запитів на певну кількість таких фахівців військовим керівництвом. Наразі великий попит на операторів БПЛА та фахівців ІТ-сфери, оскільки війна стає все більш високотехнологічною з широким використанням роботизованих систем.

Про це в інтерв’ю українським ЗМІ розповів речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін. Він пояснив, що від багатьох чинників залежатиме те, кого призвуть на службу з понад 4,5 млн військовозобов'язаних, що оновили свої дані.

"В першу чергу це буде залежати від тих військово-облікових спеціальностей, які мають військовозобов'язані, і запитів на певну кількість тих фахівців військовим керівництвом. Тобто ця вертикаль ТЦК, командування Сухопутних військ, Генштаб, буде працювати відповідно до своєї структури", – сказав він.

Представник МОУ додав, що ці потреби можуть змінюватися в залежності від нової зброї, що надходить до України, та ситуації на лінії фронту.

"Тут немає чітких критеріїв, які раз і назавжди встановлені. Це буде залежати від дуже багатьох чинників", – сказав він.

За словами Лазуткіна, зараз великий попит на операторів БПЛА, "тому що війна стає все більш високотехнологічною, дуже багато застосовується роботизованих систем, безпілотних літальних апаратів".

Також дуже потрібні фахівці ІТ-сфери з тих самих причин – війна стає більш сучасною і технологічною.

Останнім часом зросла потреба в тилових спеціальностях, таких як кухарі та діловоди. Традиційно великий попит на водіїв, механіків, стрільців і розвідників.

Спектр потреб дуже різноманітний.

"Як суспільство у нас різне, так кожен шукає себе відповідно до своїх навичок, бажань, страхів, готовності. Наприклад, чимало українців за час війни пройшли курси тактичної медицини, якісь базові курси, опанували якісь навички, принаймні елементарні - вони більш впевнено почуваються. А хтось навпаки. Ми відштовхуємося від того, що це велика країна, а армія – це, певним чином, модель країни і всього нашого суспільства. Абсолютно різні люди з різних соціальних прошарків, з різною освітою, з різною мотивацією приходять на війну", – додав спікер Міноборони.

Як повідомляв OBOZ.UA, за ігнорування чи відмову від повістки законом передбачено відповідальність. За порушення військового обліку складають акт відмови, який спрямовують до ТЦК. Це своєю чергою є основою винесення постанови скоєння правопорушення.

Також повідомлялося, що Україна веде переговори з Молдовою щодо повернення додому українців 18-60 років, які незаконно втекли за кордон. Насамперед йдеться про тих, кому Кишинів відмовив у наданні прихистку, але ці особи так і не повернулися до України.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!