Зняття з військового обліку: чи означає це втрату статусу військовозобов'язаного

В Україні досягнення певного віку звільняє громадян від обов'язку перебувати навійськовому обліку, що регламентується законодавством. Як пояснила Фокусу юристка адвокатського об’єднання "Фомін і партнери" Ірина Боса, існують правила щодо віку військовозобов’язаних, а також певні порядок та процедура зняття з обліку в Україні.

Вік зняття з військового обліку в Україні: як було раніше і як тепер

За словами юристки, згідно з редакцією Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.2014, граничний вік перебування в запасі військовозобов'язаних, для рядовий складу становив 40 років, для сержантів і старшин — 45 років, прапорщиків і мічманів – 50 років.

Проте пізніше редакцію Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"змінили, тож зараз діють інші вікові межі.

Основні категорії і відповідні вікові межі наступні:

• рядовий склад — 60 років;
• сержантський та старшинський склад — 60 років;
• молодший офіцерський склад — 60 років;
• старший офіцерський склад — 60 років;
• вищий офіцерський склад — 60 років.

Ці вікові межі визначають, коли військовозобов'язаний громадянин має бути знятий з військового обліку.

"Проте стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права — закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Виняток з цього принципу можливий лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи", — наголошує Ірина Боса.

Окрім віку: які існують підстави для зняття з військового обліку

Підстави для зняття з військового обліку не обмежуються лише віком. А громадяни, які переїжджають до іншої адміністративно-територіальної одиниці, мають стати на військовий облік за новим місцем проживання.

Прийняття на військову службу є підставою для зняття з військового обліку. Громадяни, які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у військових закладах, знімаються з військового обліку.

Громадяни, які направлені для відбування покарання або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру, а також зараховані до військового оперативного резерву, теж знімаються з військового обліку.

Зняття чи виключення з військового обліку — у чому різниця

Як пояснила Ірина Боса, зняття з військового обліку та виключення з військового обліку мають різне значення та наслідки.

"Знятий з військового обліку — це тимчасове поняття та це не означає звільнення від статусу військовозобов’язаного. Після зняття з військового обліку військовозобов’язаний продовжує виконувати обовʼязки військового обліку та повинен стати на військовий облік в іншому органі. Виключений з військового обліку — це особа, що втрачає статус військовозобов’язаного та на неї не поширюються обовʼязки з військового обліку. Вказана особа не може бути призвана під час мобілізації, після виключення з обліку не повинна ставати на військовий облік та виконувати відповідні обов’язки", — зазначила юристка. Отже, призвати на службу в Україні не можуть лише тих, хто вже виключений з військового обліку.

Важливо "Заборона на зняття з військового обліку": чому ВЛК визнає придатними з проблемами здоров'я

За словами експертки, поновити на військовому обліку тих, що виключені з нього, повторно не зможуть, адже згідно з пунктом 2 частини 1 статті 37 закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" взяти на військовий облік можуть громадян, які зняті з військового обліку ЗСУ, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, СБУ, розвідувальних органів України, а не є виключеними з військового обліку згідно пункту 3 частини 6 статті 37 Закону, а саме — визнані непридатними до військової служби.

"Отже поновлення на військовому обліку осіб, які є виключені, неможливо. Будь-які нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України", — пояснила юристка.