15 серпня християни східного обряду відзначають Успіння пресвятої Богородиці. Йому передує Успенський піст, який по суворості не поступається Великому посту. Він починається 1 серпня.
Коли закінчується Успенський піст
1 серпня у християн східного обряду розпочинається Успенський піст. Він триватиме до 14 серпня, а вже наступного дня, 15 серпня, віряни відзначатимуть свято Успіння пресвятої Богородиці.
Під час Успенського поста також буде декілька свят, які пов'язані з Ісусом Христом. Зокрема, 1 серпня відзначають Походження чесних древ Животворящого Хреста (Медовий Спас). 6 серпня – Преображення Господнє або Другий, Яблучний Спас, а 16 – Третій Спас, Горіховий.
Традиції Успенського посту
Успенський піст триває два тижні. В ці дні не можна їсти страви з м'яса, яйця, молочні продукти.
Під час Успенського посту найсуворішими днями є понеділок, середа та п'ятниця. В ці дні дозволяється вживати сирі овочі та фрукти, горіхи, сухофрукти, мед, хліб, сіль, мед та запивати їх водою.
У вівторок та четвер можна їсти гарячі страви, але вони мають бути приготовані без масла.
Гарячі страви з маслом дозволяється готувати у суботу та неділю. Також в ці дні можна пити вино.
За весь час посту їсти рибу можна лише 6 серпня у свято Преображення Господнього.
Головне пам'ятати, що під час посту важливим є не обмеження в їжі, а духовне очищення. В цей час варто приділити час молитві, робити добрі справи, не допускати злих думок, заздрості. Також під час посту забороняється злитися, лихословити, брехати та бажати зла оточуючим.
Як правильно виходити з Успенського посту
Одним з головних правил виходу з посту є не переїдати. Під час обмежень у їжі організм відвик від перевантаження, тому важливо потроху збільшувати порції. У перші дні необхідно вставати з-за столу з відчуттям легкого голоду.
Також не потрібно одразу повертати до раціону жирні продукти. Краще розпочати вихід з поста з нежирних молочних продуктів та яєць.
Важливо у перші тижні дні після посту не вживати алкоголь, соління, смажені та жирні страви.
Вихід з посту потребує максимальної обережності у вразливих категорій населення, до яких відносяться діти, підлітки, особи похилого віку та люди, що мають хронічні захворювання.